До Жовтневої революції 1917 року парк перебував у приватній власності. Під час Великої Вітчизняної війни було зруйновано – з усіх паркових споруд залишилися лише будівля контори, кінобудка та парашутна вежа. Парк складається з двох частин: верхня добре виражена двома куполоподібними вершинами, а нижня спланована в основному в регулярному стилі, тут прокладені плиткові та асфальтові доріжки, верхня – зайнята насадженнями лісового типу, через які проходять ґрунтові доріжки типу серпантин. У нижній частині парку розміщено відділ музею Тараса Шевченка «Хата на Пріорці», де поет жив під час свого останнього відвідування України у серпні 1859 року.
Зараз у парку Березовий гай, який має площу 7,5 гектарів, близько 50 видів та форм дерев та чагарників. Гаї та масиви з переважанням берези домінують, але чистих березняків тут небагато. У верхній частині парку в насадженнях присутні липа та клен гостролистий. На значних територіях липа вже витіснила менш довгоживучу та світлолюбну березу. Цікавим місцем у парку є 300-річний дуб, що знаходиться у верхній частині поблизу південної вершини.