Богдан Іванович Ханенко (російський промисловець, колекціонер та меценат) закінчив Московський університет за спеціальністю юрист і отримав призначення до Петербурга у 1871 році. Там його знайомими стали Юрій Дружинін, брат відомого літератора та Дмитро Григорович, секретар Санкт-Петербурзького Товариства Заохочення Художників. У Петербурзі Ханенко захопився колекціонуванням, там же він одружився з Варварою Терещенком, донькою багатого цукрозаводчика. Шлюб зробив Богдана фінансово незалежним, а дружина підтримувала його у справах усе життя. Через деякий час подружжя познайомилося з Петром Семеновим-Тян-Шанським, відомим вченим, який захоплювався колекціонуванням нідерландського та голландського живопису. Вони набралися у нього досвіду та отримали корисні поради, після чого розпочали цілеспрямоване колекціонування з метою продемонструвати розвиток мистецтва за кілька століть.
Уряд Росії проводив судову реформу і юриста Ханенка в 1876 році було переведено до Варшави. 4 роки у Польщі були наповнені працею та затятим колекціонуванням – саме тут Богдан Іванович купує залишки колекції картин відомого у 18 столітті міністра та колекціонера графа Генріха Брюля. Головну частину зборів Брюля купила імператриця Катерина Друга ще у 18 столітті. Нині вона знаходиться у музеї Ермітаж. Звернув свою увагу Ханенко і на декоративно-ужиткове мистецтво. Крім картин старих майстрів він починає купувати порцеляну, вироби зі скла та майоліку Італії.
Склад колекції
– мистецтво Стародавнього Єгипту (невелика колекція).
– Мистецтво Стародавньої Греції (кераміка, танагрські статуетки, археологічні речі)
– Мистецтво етрусків (поодинокі екземпляри)
– мистецтво Стародавнього Риму (два мармурові портрети, античне скло, археологія)
– мистецтво Візантії (енкаустичні ікони, мозаїки, археологія)
– Мистецтво західноєвропейського середньовіччя (Франції, Італії і так далі)
– Мистецтво епохи Відродження
– мистецтво Нідерландів XV-XVI століть
– мистецтво Фландрії XVII століття (поодинокі картини та гобелени)
– Мистецтво Голландії XVII століття (живопис майже без великих імен, кельтський фаянс)
– Мистецтво Іспанії
– Мистецтво Франції епохи рококо XVIII століття
– Мистецтво Німеччини (тільки фарфор)
– Мистецтво країн арабського сходу та Індії (поодинокі речі)
– Мистецтво Китаю
– Мистецтво Японії
– Мистецтво зарубіжних країн XIX-XX століть (поодинокі твори)
– кабінет гравюр
– бібліотека
1888 року Ханенко пішов у відставку і оселився в Києві. Для житла та розміщення своїх колекцій вирішив збудувати шикарний особняк. Його фасад нагадує палаццо з Венеції, а зали витримані у стилістиці голландського бароко 17 століття, готики, рококо, Ренесансу. Ханенків доповнили інтер’єри меблями відповідної доби, зброєю, посудом, кофрами та цінними гобеленами. Незабаром після смерті Ханенків, що трапилася у травні 1917 року, його вдова Варвара в грудні 1918 року передала всі його збори в дар місту Києву. 23 червня 1919 року колекції було надано статус музею.
Наприкінці 1920-х — на початку 1930-х років уряд Радянського Союзу для отримання коштів на проведення індустріалізації країни започаткував процес розпродажу музейних та церковних цінностей. Не уникнув цього процесу і музей мистецтв… Серед проданих цінностей опинилися візантійські ікони, гобелен «Поклоніння волхвів» (Франція, 1512), картина Лукаса Кранаха Старшого «Адам і Єва». Останній витвір був проданий у травні 1931 року в Берліні. Але основні втрати музей зазнав під час німецької окупації Києва: було вивезено близько 360 картин, 9 цінних скульптур та 20690 гравюр. До приходу нацистів вдалося евакуювати лише частину цінностей річкою до Дніпропетровська, а згодом до Уфи. Ще частину вдалося сховати у самому Києві. Після війни евакуйовані цінності повернули музею. Після звільнення Києва у 1943 році зі сховищ дістали частину захованих картин, порцеляну, нумізматичні колекції, повернули й цінності з евакуації. Будівля музею встояла, але вимагала ремонту. У післявоєнний період збори поступово збільшувалися, але невеликі післявоєнні надходження так і не змогли повністю компенсувати втрати, які не заповнили значних втрат у колекції.
Де знаходиться національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків?
вулиця Терещенківська, 15
(044) 235-32-90
ср, чт, пт, сб, нд: 10:30 – 17:30, пн, вт: вихідний