У 1910 році дворянин польського походження Микола Ковалевський, втомився від проживання в готелях і купив за 70 000 рублів у київського цукрозаводчика Бродського ділянку на Липках (нині особняк стоїть в оточенні не менш знаменитих будівель, як особняк Терещенко, шоколадний будиночок, будинок Ікскюль-Гільденбанда). Будинок за проектом Павла Альошина (спроектував також будинок лікаря) будували з 1911 по 1914 рік. При проектуванні будинку перед архітектором стояло складне завдання: на невеликій ділянці розміром 46х35 метрів розмістити садибу з усіма підсобними спорудами. Окрім 2-поверхового господарського корпусу, в якому розміщувалися стайня, корівник, каретна та гараж, на ділянці було створено детально спланований садок із фонтаном та декоративною вежею. Використовувався навіть підземний простір – під внутрішнім двором знаходилися погріб із льодовиком та сарай для дров та вугілля.
Архітектор надав особняку вигляду середньовічного замку, з переважанням елементів романського стилю в декорі фасадів – тоді такий стиль був у моді. Помітним є вплив церковної архітектури Закавказзя, де Павло побував незадовго до початку проектування. На першому поверсі будинку розмістилися хол, будуар, бібліотека, більярдна, а також, зроблена на замовлення Ковалевського, оригінальна кімната, що формою та внутрішнім оздобленням повністю імітує купе залізничного вагона (зі своєю дружиною він познайомився у поїзді). Центральне місце на першому поверсі займає дзеркальна зала з інкрустованою підлогою, добре освітлена великими вікнами. Це приміщення оздоблене найбагатше – стіни оперезані фризом зі стилізованим рослинним орнаментом, карниз прикрашений витонченими розетками, що чергуються з модульонами, тонкі ліпні візерунки покривають стелю. Чотири великі дзеркала посилюють враження парадності зали, створюючи ілюзію великого обсягу.
Другий поверх був житловим. Туди ведуть неширокі, але ефектно виконані мармурові сходи, прикрашені колонками з бронзовими капітелями. Спальні, дитяча, навчальний клас, мала їдальня з лоджією оброблені скромніше порівняно з приміщеннями першого поверху. На цокольному поверсі розміщувалися кімнати прислуги. Тут же знаходились і деякі технічні служби – котельня, камера кондиціонера. Під шоломоподібним куполом на рівні горища розташовувалась репетиційна оркестра, звідки музиканти могли спуститися на хори дзеркального залу внутрішніми сходами, що минали “чисті” приміщення. На горищі також були обладнані сушарки та коптильні. Особняк Ковалевського був побудований за останнім словом техніки. Тут були використані залізобетон і штучний камінь, водяне опалення, регульоване додаткове повітряне опалення через канали в стінах, панелі, що гріють, в спальні. Усі поверхи будівлі пов’язані ліфтом.
Ковалевський прожив у своєму будинку менше 5 років – у зв’язку з революцією у Києві йому довелося залишити країну. За радянських часів будинок використовувався різними установами (у 1944—1992 роках в особняку розташовувалося Міністерство закордонних справ УРСР), але при цьому фасади та основні парадні приміщення істотних перебудов не зазнавали. У період з 1972 по 1974 рік будинок реставрувався за проектом Ірини Малакової. На основі архівних та натурних досліджень відновлено декоративне оздоблення вестибюлю, холу, дзеркального залу, парадних сходів, колишніх великих їдалень, кабінету, “купе”, більярдної, будуару, вітальні. На другому поверсі реставраційні роботи торкнулися холу, що були круглою вітальнею та їдальнею.
Найбільш серйозні роботи проводились у дзеркальній залі. Під час робіт розчищено від набілів ліплення, повернуто авторські кольори стінам, позолочено деталі, відкрито початковий отвір хорів, відновлено його оформлення. За авторськими малюнками відтворено інкрустовані паркетні підлоги. У дзеркальному залі знову засяяла кришталева люстра, відтворена за знайденими фотографіями в Ленінградському об’єднанні “Реставратор”. У віконні отвори знову вставлені цілісні поліровані шибки, а парадні двері прикрасили декоративні грати. Великі роботи проведено з упорядкування садиби, відновлення втрачених деталей огорожі, воріт та хвірток.
Наразі після переїзду міністерства закордонних справ України на Михайлівську площу особняк Ковалевського знаходиться на балансі адміністрації президента України і його вільне відвідування неможливе.
Де знаходиться особняк Ковалевського?
вулиця Шовковична, 15/1