Введенський монастир було засновано завдяки зусиллям матрони Олександрівни Єгорової. Після загибелі свого чоловіка вона почала розпоряджатися чималими грошима, які він залишив їй. Матеріальні цінності допомогли їй реалізувати мрію – створити жіночу громаду, але для цієї мети потрібна була велика територія. Єгорова почала скуповувати будинки в Печерському районі, на вулицях Рибальської та Московської. Незабаром у її власності опинилася вся нерухомість кварталу. В 1878 відбулося відкриття жіночої громади, площа якої склала близько 5000 квадратних метрів. У головному будинку цієї громади облаштували церкву. Засновниця – матрона Єгорова, стала її настоятелькою і прийняла постриг. Після її смерті створена нею Введенська громада отримала статки у розмірі 21 000 рублів і все нерухоме майно. Оскільки громада була організована на певній відстані від Києво-Печерської фортеці, військове відомство висунуло вимогу про те, що капітальні будівлі не повинні бути збудовані поблизу фортеці. Саме тому храм було вирішено будувати наріжній частині особняка Рибацького. На трьох поверхах будівлі, збудованої у 1880-1881 роках, були розміщені келії, хлібна та комора. У прибудованому цегляному корпусі була двірницька, стайня, лазня. У флігелі по вулиці Московській розміщувалися аптека, лікарня для черниць та інші заклади. У 1891 році у власності громади було 8 будинків, збудованих з дерева та цегли та фруктовий сад.
Святині Введенського монастиря
– Чудотворна ікона Божої Матері «Призри на смиренність»
– Мощі засновниці монастиря Преподобної Димитри Київської
– Потуги Преподобної Олімпіади Арзамаської
– Частка мощей Святої мучениці Христини
– Частка мощей Святого мученика Трифона
– Частка мощей Святителя та сповідника Миколи Митрополита Алматинського та Казахстанського
– Частка мощей Святої Рівноапостольної Марії Магдалини
– Частка мощів блаженної цариці Феофанії
– Ікона Божої Матері «Боголюбська»
У 1901 році було видано указ Святішого Синоду, згідно з яким громада була перетворена на Свято-Введенський монастир. У січні 1930 року київська міська рада ухвалила рішення виселити осіб, які не мають відношення до трудових категорій, із Введенського монастиря. На цій підставі 142 черниці були змушені залишити територію монастиря. Монастир було закрито, дзвіницю розібрано, будівлі зайняли установи різного значення. Восени 1941 року монастир відновив свою діяльність, проте через 20 років, у 1960-х роках, його знову закрито. 1992 року монастирський храм, який розташовувався на вулиці Московській, знову повернувся до розпорядження УПЦ, і з середини червня 1992 року почалися богослужіння. 1996 року Введенський монастир став чоловічим. 20 червня 2012 року відбулося святкування двадцятиріччя роботи монастиря від дати його третього відкриття та освячення дзвіниці, яку відновили.
Де знаходиться Свято-Введенський монастир?
вулиця Московська, 42
богослужіння: ранкове 08:00 (нд 06:00 та 08:30), вечірнє 16:00