Київ, заснований згідно з літописами в 5 столітті за Різдвом Христовим, за першого князя Олега був столицею російського князівства. Згідно з записами Нестора, столицю князівства в 9 столітті було обнесено земляним валом завдовжки близько 1500 метрів. Ярослав Мудрий, під час свого правління, для більш надійної оборони міста від нападів ворога збудував у 1037 році нову, вже кам’яну огорожу, яка, прикриваючи передмістя Києва, примикала своїми краями до старої земляної огорожі. За Святополка Другого (роки правління 1083—1113) огорожа Києва була розширена спорудою нового валу, який охопив Михайлівський монастир. Під час володіння містом князем Володимиром Ольгердовичем (наприкінці 14 століття) на горі Киселівці було збудовано укріплений замок (так званий київський замок, неподалік від Воздвиженки, який пережив чимало битв і битв, був знесений наприкінці 17 століття через свій вкрай старий стан).
У липні 1706 року цар Петро Перший приїхав до Києва для огляду військ та підготовки фортеці-міста до оборони на випадок нападу шведів. Провівши рекогносцировку він вибрав для фортеці нове місце розміщення у зв’язку з містом, що розрослося, в районі Києво-Печерського монастиря, обнесеного для захисту, в 1698 – 1700 роках, фортечними стінами з вежами. У серпні того ж року в присутності царя, за його проектом, було закладено Печерську фортецю. Будівництво було завершено в 1724 і фортеця стала найбільш укріпленим опорним пунктом на півдні Росії. Але згодом київські кріпаки перестали задовольняти військових – з’явилися нові види зброї, змінилися методи ведення війни, а місто значно розширило свої межі, які не були захищені стінами. Фортеця стала руйнуватися, та її окремі ділянки взагалі виявилися занедбаними.
Це цікаво!
1. Київська фортеця була розрахована на 1 180 гармат та 3 833 рушниць (за кількістю амбразур),
2. Порохові склади містили 738 тонн пороху,
3. Артилерійський арсенал зберігав зброю для 100 000 чоловік,
4. Кількість казематів (оборонних) дорівнювала 1021 одиниці,
5. Постійний гарнізон фортеці становив 7 093 особи,
6. Госпіталь розрахований на 1500 осіб,
7. За період будівництва фортеці було знесено 1 180 будинків та споруд, які заважали еспланаді (ворог не міг підійти непоміченим, оскільки простір прострілювався),
8. Продовольчі склади містили річний запас продукту на 20 000 осіб.
Але “не було б щастя та нещастя допомогло”… У зв’язку з ускладненням міжнародної обстановки у світі, у березні 1810 року, імператор Олександр Перший видав наказ, який повернув київську фортецю до ладу і в якому зазначалося таке: “зміцнення Печерської гори передати в Інженерне відомство та утримувати назавжди у справності, разом із Київською фортецею”. У свою чергу імператор Микола Перший після відвідин Києва доручив розробити генеральний план нової фортеці, який отримав назву — Нова Печерська фортеця. У березні 1830 року розпочалося будівництво сучасних захисних споруд, яке тривало в період з 1831 по 1851 рік (деякі укріплення добудовувалися до 1872 року, збудовано додатковий форт на Лисій горі). У 1860—1880-х роках збудували саперний табір, саперне шосе, армійський табір на Сирці, військово-окружний суд. До складу київської фортеці також входив Лисогірський форт (система бастіонів, равелінів, люнетів), споруджений 1872 року. Нині багато зруйновано для житлового будівництва. 25 квітня 1897 року можна вважати “початком кінця” київської фортеці – у зв’язку зі втратою стратегічного значення вона стала фортецею-складом, а 1918 року її військовий статус повністю скасували.
Київська фортеця використовувалася для потреб армії (штаби, склади, казарми), а також місце ув’язнення для злочинців. У наш час деякі будівлі та споруди відновлені та містять музей київської фортеці, деякі досі використовуються як військові склади чи комерційні підприємства. Історико-архітектурна пам’ятка (нині пам’ятник-музей) «Київська фортеця» була заснована у 1927 році як філія музею історії Києва. Основний фонд музею складає понад 17 тисяч експонатів. До складу музею входить укріплення Косої капонір з експозицією “Історія використання споруд Київської фортеці”. В експозиції представлені дані про відомих ув’язнених, карету смертників, у якій відправляли на страту, описано умови ув’язнених. Косий капонір був побудований в 1844 як оборонна споруда Госпітального зміцнення в системі Нової Печерської фортеці. Косий капонір споруджено для ведення флангового вогню під кутом до земляного валу фортеці, звідси й назва «Косою». Являє собою напівпідземну споруду з товстими стінами із цегли та каменю із гарматними амбразурами та рушничними бійницями. Наземна частина Косого капоніра виходить на схили Черепанової гори. На початку 1860-х років капонір був перетворений на політичну в’язницю. За жорстокий режим Косий капонір називали «Київським Шліссельбургом».
Київська фортеця: список об’єктів та що збереглося
– головні васильківські ворота равелінні (рік побудови 1755) – не збереглися, вулиця Цитадельна,
– васильківські ворота равелінні (рік побудови 1755) – збереглися, покинуті, не реконструювалися, вулиця Цитадельна 3,
– московські ворота верхні (рік побудови 1765) – збереглися, реконструйовані, вулиця Лаврська 22/1,
– московські ворота нижні (рік побудови 1779) – збереглися, реконструйовані, вулиця Лаврська 33,
– оборонна стіна навколо Далеких та Ближніх печер (рік побудови 1844—1848) – збереглася, реконструйована, вулиця Ближньопечерська,
– пороховий льох (рік побудови 1749-1751) – зберігся, реконструйовано, вулиця Лаврська 42/1,
– арсенал (рік побудови 1783-1801) – зберігся, реконструйовано, вулиця Лаврська 10-12,
– прозорівська вежа №3 Васильківського укріплення (рік побудови 1838—1839) – збереглася, реконструйована вулиця Щорса 34,
– вежа №2 Васильківського укріплення (рік побудови 1833 – 1844) – збереглася, реконструйована, вулиця Щорса 44,
– вежа №1 Васильківського укріплення (рік побудови 1831 – 1837) – збереглася, реконструйована, вулиця Щорса 38,
– північна піввежа Госпітального укріплення (рік побудови 1839-1842) – збереглася, реконструйована, вулиця Госпітальна 16,
– північні ворота з капоніром Госпітального укріплення (рік побудови 1843-1844) – збереглися, реконструйовані, вулиця Госпітальна 18,
– військовий госпіталь з лазнею Госпітального укріплення (рік побудови 1836-1844) – зберігся, реконструйовано, вулиця Госпітальна 18,
– косий капонір Госпітального укріплення (рік побудови 1844-1846) – зберігся, реконструйовано, вулиця Госпітальна 24а,
– капонір першого полігону Госпітального зміцнення (рік побудови 1843-1844) – зберігся, покинутий, не реконструювався, вулиця Госпітальна 24,
– капонір другого полігону Госпітального зміцнення (рік побудови 1843-1844) – зберігся, реконструйовано, вулиця Госпітальна 24а,
– капонір третього полігону Госпітального укріплення (рік побудови 1844 р.) – зберігся, покинутий, не реконструювався, вулиця Госпітальна 18,
– виробничі майстерні (рік побудови 1850-1854) – збереглися, реконструювалися, вулиця Московська 2,
– вежа №4 (рік побудови 1833—1839) – збереглася, покинута, не реконструювалася, вулиця Старонаводницька 2,
– вежа №6 (рік побудови 1846-1851) – збереглася, реконструювалася, вулиця Московська 8,
– казарми (рік побудови 1844 -1847) – збереглися, реконструювалися, вулиця Московська 22,
– казарми військових кантоністів (рік побудови 1835 -1839) – збереглися, реконструювалися, вулиця Московська 45,
– верхня напівкругла підпірна стіна (рік побудови 1853 – 1855) – збереглася, занедбана, не реконструювалася, Паркова дорога 4,
– нижня напівкругла підпірна стіна (рік побудови 1856) – збереглася, покинута, не реконструювалася, Паркова дорога 4,
– вежа №5 (рік побудови 1833-1846) – збереглася, реконструювалася, Печерський узвіз 22,
– миколаївська брама (вежа №7) з комплексом будівель (рік побудови 1846—1850) – збереглися, реконструювалися, вулиця Івани Мазепи 1.
Музей «Київська фортеця» – це не лише музей фортифікації, багато його споруд тісно пов’язані з історією громадських визвольних рухів в Україні. Гарнізон фортеці брав активну участь у революційних подіях у Києві на початку минулого століття, у тому числі повстанні 1907 року. Зараз це чудові місця для проведення масових заходів, концертів та вистав просто неба. Зокрема у 2012 році було започатковано фестиваль “Київська фортеця”. 2011 року музей отримав диплом фіналіста акції «7 чудес України».
Де знаходиться музей київська фортеця?
вулиця Госпітальна, 24а
(044) 235-01-46, (044) 288-23-41
10:00 – 18:00