Ця історична місцевість простягається на східному схилі Батиєвої гори вздовж однойменної вулиці та спуску (спуск у 2003 році отримав ім’я Миколи Амосова), які за радянських часів називалися вулиця та спуск Степана Разіна. По вулиці рух транспорту був односторонній вгору, а спуском — односторонній вниз. За вулицею Протасів яр також закріпилася народна назва Військово-Грузинська дорога, оскільки проходила через ліс і була вузьким, звивистим, але найкоротшим шляхом із центральної частини міста (Нова Будова) на Солом’янку, проте практично без громадського транспорту. У нижній частині Протасів яр впадає в долину річки Либідь, де знаходиться однойменна залізнична платформа. У гирлі яру розташоване відділення міської залізничної митниці.
Після розширення вулиці на початку 2000-х років по яру було запущено тролейбусний маршрут №40, а на його правій стороні 1998 року споруджено гірсько-лижну трасу «Протасів яр» з витягом. Спорткомплекс є базою олімпійської підготовки збірних України з гірськолижного спорту та сноубордингу, місцем проведення всеукраїнських та міжнародних змагань з гірськолижного спорту та сноубордингу, а також навчальним та тренувальним центром для дитячих та юнацьких спортивних шкіл Києва.
Після розширення вулиці нижня частина спуску практично не використовується лише під час рідкісних заторів, і мешканцями кількох приватних будинків уздовж спуску. Поряд з Протасовим яром знаходиться будівля колишньої лабораторії з розробки вакцин і Байковий цвинтар з крематорієм.