На початку 1960-х років розпочався виробничий бум обчислювальної техніки. По всьому СРСР створювалися спеціальні науково-дослідні та конструкторські організації та підприємства, а створення заводу у Києві розпочалося з ініціативи академіка Глушкова, підтриманої керівництвом держави. Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 5 квітня 1962 року №309 на околиці міста на землі радгоспу “Совки” розпочалося будівництво київського заводу електронних обчислювальних та керуючих машин – надалі головне підприємство заводу «Електронмаш», яке з 1965 року вже було введено до експлуатацію та забезпечувало Радянський Союз обчислювальної техніки у всіх галузях народного господарства. Саме тут було розпочато серійний випуск першої в СРСР керуючої машини широкого призначення (УМШН) «Дніпро». За 10 років, з 1965 по 1975 рік, було випущено понад 2500 різних обчислювальних машин.
Одночасно з початком виробництва машин “Дніпро” на заводі було створено відділ впровадження – це був колектив справжніх ентузіастів. Своє завдання вони бачили не тільки в тому, щоб впроваджувати наявні технічні та програмні засоби, а й у формулюванні вимог до нових засобів, необхідних для автоматизації реальних об’єктів. Хорошим прикладом роботи цієї команди може бути історія проекту “Вихор”, коли було поставлено завдання розробити систему автоматизації випробувань маршових двигунів космічних апаратів, призначених для польоту до Місяця. Проблема полягала у зборі за короткий час (до 300 секунд) великої кількості інформації з датчиків, встановлених на двигуні, а також її обробці вже в реальному масштабі часу. Як основу всієї системи було обрано УМШН «Дніпро», проте для використання в системі її довелося суттєво модернізувати. До осені 1965 року всі вироби за проектом “Вихор” були успішно виготовлені та доставлені до Конструкторського Бюро Головного конструктора космічних систем СРСР.
Це цікаво!
1. ЕОМ «Мир-1» експонувалася на ВДНГ у 1966 році, де на міжнародній виставці «Інтероргтехніка» отримала високу оцінку та була закуплена фірмою “IBM”.
2. «ЕМРТ-3»-«Каштан» була призначена для автоматизації розрахунку партії матеріалу на заготівлі з урахуванням вимог асортименту та мінімізації залишків. Застосовувалась у швейній, металургійній, машинобудівній та інших галузях промисловості. За своїм призначенням була єдиною у світі. Машина була запатентована у США, Англії, Франції, ФРН, Італії та Японії.
3. Керівні обчислювальні комплекси СМ-3 поставлялися експорту до Алжиру, Болгарії, НДР, Угорщини, Польщі, Індії, Фінляндії, Чехословаччини, Швеції, Югославії та Куби.
4. У 1986 році колектив підприємства успішно впорався з державним завданням з виготовлення друкованих плат для дистанційного керування тракторами, які застосовувалися для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
1972 року, коли київський завод обчислювальних та керуючих машин було перетворено на науково-виробниче об’єднання «Електронмаш», при ньому було відкрито науково-дослідний інститут периферійного обладнання. Тут розпочалася розробка та освоєння широкої номенклатури зовнішніх пристроїв: накопичувачів на магнітних дисках та стрічках, алфавітно-цифрових та графічних екранних пультів, друкувальних пристроїв, графобудівників, пристроїв введення графічної інформації, пристроїв реєстрації сейсмічної інформації, мультиплексорів передачі даних. Спеціально було створено цех точної механіки, випробувальний полігон, а також розвинений інструментальний цех.
Також науковий колектив “Електронмашу” успішно створив ефективну систему вихідного контролю. Для цього було винайдено проблемно-орієнтований комплекс «КОДІАК». Система контролю набула визнання і стала вельми поширеною у багатьох організаціях Радянського Союзу. Впровадження у виробництво цього комплексу дозволило радикально вирішити проблему бездефектності блоків елементів, а з нею і скорочення циклу налагодження всіх типів ЕОМ та його надійної роботи в споживача. У 1988 році на «Електронмаші» було завершено розробку та розпочато випуск перших персональних комп’ютерів «Пошук-1» та «Нивка». Після розпаду СРСР завод не припинив своєї діяльності і став провідним підприємством України у своїй сфері.
“Електронмаш” розробляв та виробляв різну електроніку аж до 2015-2016 років, а саме: мультимедійні комплекси для освітніх установ, електронно-касові апарати, прилади для електротранспорту, модулі керування для вітряних електростанцій, системи автоматичного обліку природного газу, медичного обладнання . Станом на серпень 2018 року, коли відбулося рейдерське захоплення заводу, підприємство здавало частину своїх площ в оренду, ще частину було закинуто або продано торгово-розважальним центрам та супермаркетам, а виробництво електроніки фактично не було.
Де знаходиться завод “Електронмаш”?
Кільцева дорога, 4