Банкнотно-монетний двір НБУ спеціалізується на виготовленні бланків цінних паперів, документів суворого обліку та знаків поштової оплати, а також цінних паперів на замовлення іноземних держав. Банкнотна фабрика була відкрита у березні 1994 року. Під час друку банкнот та цінних паперів застосовуються такі технології, як райдужний орловський офсетний друк, орловський (рельєфний) друк. Фабрика здійснює виготовлення банкнот для грошового обігу України. Потужність банкнотної фабрики – 1,5 мільярда банкнот або іншої захищеної друкованої продукції. Монетний двір було засновано у квітні 1998 року, після закриття Луганського монетного двору, з якого до Києва перевезли обладнання для виробництва оборотних монет. За участю фахівців австрійського монетного двору було завершено монтажні та пусконалагоджувальні роботи та офіційно введено в дію першу чергу цього підприємства, а саме – виробництво пам’ятних та ювілейних монет із дорогоцінних та недорогоцінних металів та сплавів. Цього ж року національний банк України налагодив виробничу базу з виготовлення монет масового обігу, пам’ятних та ювілейних монет, нагородної продукції.
Це цікаво!
1. Банкнотно-монетний двір НБУ знаходиться у корпусах колишнього заводу «Алмаз». Підприємство будувалося з виробництва військової техніки, призначеної боротьби з американської програмою «Зоряних войн». Після розпаду СРСР військова промисловість залишилася без фінансування і завод припинив виробництво, а згодом зовсім не потрібен.
2. Перш ніж пачка вже надрукованих аркушів банкнотного паперу потрапить у цех обробки її нарізки на купюри, автоматика перераховує її 18 раз. Якщо раптом виявляється пропажа хоча б одного аркуша, апарат відразу зупиняється і затискає пачку так, щоб її не можна було витягнути.
3. Браковані листи не викидають просто в смітник – спеціальний апарат перемелює їх практично в порошок і пресує в брикети, які потім зберігаються на спеціальному звалищі.
4. Фарби для друкування грошей виготовляються на фабриці. Україна уникає купівлі фарб за кордоном, тому що тоді міг би статися витік інформації про їхній склад, адже рецептура фарб – державна таємниця.
На монетному дворі використовуються гідравлічні преси із програмним управлінням. 2001 року монетний двір став дійсним членом міжнародної організації «Конференція директорів монетних дворів». У тому ж році, срібну монету «Різдво Христове», викарбувану в 1999 році, визнали найкращою монетою у світі в номінації «Надихаюча монета». Нейзильберова монета з елементами тамподруку «Українська вишиванка» стала переможцем традиційного конкурсу «Найкраща монета року України» за 2013 рік, а монета «Дрофа» визнана найкращою у номінації «Найкраще мистецьке рішення». Випуск оборотних монет розпочали у 2000 році, коли була випущена партія монет номіналом 1 копійка. З 2001 року почала карбуватися монета номіналом 1 гривня. З 2002 року – 2 копійки. З 2003 року розпочали щорічний випуск монет усіх номіналів від 1 до 10 копійок, а з 2006 року – 25 та 50 копійок. Річна потужність монетного двору складає 1000000000 оборотних та розмінних монет, 1000000 ювілейних та пам’ятних монет та 200 000 орденів та медалей.
До 2010 року було виконано технічне оновлення парку карбункових пресів: встановлено 10 нових високошвидкісних сучасних карбункових пресів-автоматів німецької фірми «Гребенер», 6 пресів-автоматів ще однієї німецької фірми «Шулер», окремий прес призначений для карбування біметалічних монет з надра. Це дозволило збільшити обсяги виробництва до 1.2 мільярдів розмінних монет на рік.
У 2014 році було реалізовано проект, розроблений банкнотно-монетним двором спільно з департаментом грошового обігу національного банку щодо заміни матеріалу для виготовлення розмінних монет номіналами 10, 25 та 50 копійок. Використання низьковуглецевої сталі з гальванічним покриттям латунью замість дорогої алюмінієвої бронзи всього за рік дало економію близько 87000000 гривень.
Де знаходиться банкнотно-монетний двір НБУ?
вулиця Меліоративна, 6