У 1887 році на Лук’янівському цвинтарі було збудовано невелику каплицю, якої з часом стало недостатньо – вона не могла задовольнити існуючі потреби приходу. Тому в 1910 році полковник Іван Мирович запропонував власним коштом переобладнати каплицю в церкву, але тільки за однієї умови – храм називатиметься Святою Катериною, на честь його покійної дружини. Наприкінці року його пропозиція була схвалена і на виділені Мировичем 750 рублів каплицю перебудували до церкви, а вже 18 квітня 1911 її освятили. Це була церква з одним вівтарем та дерев’яною триярусною дзвіницею. У 1913 році у храмі сталася пожежа. На час відновлювальних робіт богослужіння проводилося в склепі-каплиці родини Сольських, яка в наш час стала храмом цвинтаря, що постійно діє.
Лук’янівський цвинтар був закритий для поховань у 1962 році, у цей же час закривається і церква святої Катерини – богослужіння там більше не проводилися, адже у 1974 (за іншими даними – 1972) церкву було знищено за наказом радянської влади, а на її місці збудовано символічний військовий меморіал (напередодні 30-річчя відзначення від дня Перемоги). У 1993 році на Лук’янівському цвинтарі було зареєстровано храм новомучеників та сповідників росіян. Богослужіння відбуваються у склепі-каплиці київського градоначальника кінця 19 століття Степана Сольського. 28 грудня 2011 року відбулося освячення хрестів для куполів новозбудованого храму великомучениці Катерини.
Де знаходиться церква святої Катерини
вулиця Дорогожицька, 7
(067) 194-67-43