Наприкінці 1980-х років на замовлення університету імені Тараса Шевченка на території науково-дослідного інституту кібернетики розпочалося будівництво сучасного на той час кібернетичного центру. Згідно з проектом кібцентр включав 3 корпуси в яких повинні були проводитися наукові дослідження з розробки нових комп’ютерних та електронних елементів. Кожен корпус включав 2 крила, що створює враження множення на 2 кількості корпусів. На момент заморожування будівництва корпусу перебували в різній мірі готовності, у далеких вже були прокладені комунікації, а в ближніх ще монтували перекриття. Будівельні роботи після розвалу СРСР велися дуже повільними темпами та остаточно були зупинені у 1993 році. Після того, як закордонні компанії (наприклад, Intel, AMD, Nvidia та багато інших) повністю зайняли нішу розробки та виробництва комп’ютерних комплектуючих, то про продовження будівництва подібних установ в Україні вже не йшлося.
Адже саме в лабораторії інституту Глушкова (радянський математик і кібернетик, автор понад 700 наукових праць) у 1950 році під час перебування її у складі Інституту електротехніки АН УРСР під керівництвом академіка Лебедєва була створена перша в СРСР та континентальній Європі. “! У 1987 році була передана в серійне виробництво перша в СРСР супер-ЕОМ з макроконвеєрною організацією обчислень «ЄС-1766», яка на той час не мала аналогів у світі. Але й у наш час інститут Глушкова заявив про себе – у 2004—2008 роках було створено сімейство суперкомп’ютерів для інформаційних технологій (СКІТ), високоефективних обчислювальних кластерних систем на сучасній елементній базі.
Де знаходиться кібернетичний центр Глушкова?
проспект академіка Глушкова, 40