Київський телецентр являє собою комплекс будівель площею 15 гектарів, що включає 24-поверхову будівлю-вежу (“олівець” у народі) та студійні блоки. “Олівець”, площею 87 500 м², містить: 9 блоків апаратно-студійного комплексу, 17 відео-апаратних комплексів, 6 телевізійних студій, 14 залів для репетицій, кіноконцертний зал на 450 місць (недобудований), 4 зали для кіноперегляду, виготовлення декорацій, бутафорії та костюмів, музей телебачення. Будівля розрахована на роботу 2500 співробітників, тут ведуть мовлення три телеканали: УТ-1 (Перший національний), «1+1» та ТРК «Ера».
Конструкція будівлі — чотири кутові монолітні вежі зі сходами та дві внутрішні центральні вежі з ліфтовими шахтами, які об’єднані та пов’язані між собою поверхами зі стрічковим склінням на сталевих 20-метрових балках. Дах перекритий заскленою пірамідою з металевих конструкцій. «Олівець» через високу займистість споруди — єдина в Києві будівля, яка має свою власну пожежну частину №36 з 11-ма пожежниками бойового розрахунку.
Інтер’єр будівлі, оброблений мармуром та металом, прикрашений мозаїками, включає хол та вестибюль із внутрішнім вільним простором висотою 15 метрів. Крім видимого великого розміру, комплекс має велику підземну інфраструктуру.
Спочатку ідея будівництва всього комплексу (з телевежею) була прийнята у 1962 році. Проект виконано московським державним проектним інститутом зв’язку, за рішенням республіканських органів влади та згідно з технічними умовами, які визначило Держтелерадіо України, архітектурну частину виконано республіканським проектним інститутом «Київпроект».
Будівництво 24-поверхової будівлі-вежі було розпочато у 1983 році, на місці колишнього старого єврейського цвинтаря, періодично заморожувалося, проте у 1992 році було перервано і відтоді не відновлювалося. У результаті будівля не прийнята в експлуатацію, але функціонує. Центральна вхідна група у будівлю вежі та концертний зал недобудовано, через що вхід здійснюється через бічний допоміжний.
Офіційне відкриття телецентру – 30 грудня 1992 року, перший офіційний ефір зі студії АСБ-1, прес-конференція президента України Л. Кравчука. Перший ефір із АСБ-2 відбувся 28 лютого 1996 року. Наприкінці 1990-х років телецентр був переоснащений сучасною електронною технікою вартістю $13,5 мільйонів за рахунок товарного японського кредиту, який дозволив замінити практично всі телевізійні камери та відеомагнітофони, та протягом 10 років якісно забезпечувати технологію телевізійного виробництва у форматі Betacam SP. Восени 2012 року на території київського телецентру з’явився новий автоматизований цифровий ефірний комплекс та відеоархів.
Де знаходиться київський телецентр?
вулиця Мельникова, 42