Київська телевежа є металевою просторовою гратчастою вільностоящою висотною спорудою заввишки 385 метрів. Це найвища з ґратчастих споруд у світі. Вежа споруджена на місці старого єврейського цвинтаря за проектом інституту «УкрНДІпроектстальконструкція» (також спроектували міст Патона, палац Україна, вокзальний комплекс станції Київ-Пасажирський імені Віталія Шимановського (член-кореспондент національної академії наук України, доктор технічних наук, професор , з ім’ям якого пов’язують низку прогресивних кроків у сфері проектування). Будівництво телевежі тривало з 1968 до 1973 року. Маса металоконструкцій башти 2700 тонн. Вежа повністю складається із сталевих труб різного діаметра. Нижня частина вежі складається з чотирьох похилих ґратчастих опор, які підтримують призматичну ґратчасту частину. У центральній частині вежі розташована вертикальна труба діаметром 4 метри. Вона є шахтою ліфта і плавно переходить в антенну частину. На вежі встановлено 2 ліфти, один з яких працює до позначки 200 метрів, інший – 329 метрів. На позначках 80 та 200 метрів розташовані два технічні приміщення. Першим директором київської телевежі з 1972 до 2004 року був Валеріан Сидоренко. Під його керівництвом було введено в експлуатацію 19 аналогових телевізійних передавачів, 1 цифровий телевізійний передавач стандарту DVB-T та 28 радіопередавачів.
Це цікаво!
1. Унікальною рисою конструкції є те, що для монтажного з’єднання трубчастих елементів вежі не використано болтів або заклепок, всі монтажні з’єднання виконані електрозварюванням. Усі металоконструкції були виготовлені в Українській РСР, проектні, монтажні та будівельні роботи також було виконано силами радянських інженерів.
2. Башта на 60 метрів вища за Ейфелеву вежу, але важить у 3 рази менше.
3. Найвища споруда в Україні, а також найвища ґратчаста та суцільнометалева вільностояща споруда у світі.
Але як працювало телебачення до 1968 року? До київської телевежі існував інший передавач. 1951 року за адресою вулиця Хрещатик, 26 запрацював телецентр, а поряд розташувалася перша київська телевежа. Це була споруда заввишки 180 метрів і має у плані форму трикутника. Телевежа спочатку транслювала тільки один канал і тільки за робочий час. З 1959 року розпочалося освоєння і денного мовлення, а з 1962 року, коли змонтували ще одну антену, розпочалася трансляція чорно-білих передач уже двома каналами. Незабаром стало зрозуміло – вежа не впорається зі зростаючими навантаженнями: сигнал від неї поширювався максимум на 50-60 кілометрів, а зону покриття планувалося збільшити; телебачення невдовзі мало стати кольоровим, кількість каналів і частот рано чи пізно мало збільшитися, що, своєю чергою, вимагало установки великої кількості устаткування на вежі, яка цього розрахована була. Крім усього іншого, утримувати подібну конструкцію в самому центрі Києва було просто небезпечно: взимку бурульки, що падають з великої висоти, могли потрапити в перехожих у сусідніх дворах, а в разі падіння обладнання наслідки могли бути ще гіршими. В результаті було прийнято рішення побудувати новий комплекс, що передає, на новому місці – так і з’явилася нинішня київська телевежа на Дорогожичах.
Де знаходиться київська телевежа?
вулиця Оранжерейна, 10