Астрономічна обсерваторія риївського національного університету імені Тараса Шевченка або Київська обсерваторія була заснована у 1845 році. Спочатку планувалося розмістити обсерваторію у приміщенні головного корпусу навчального закладу (про що свідчать існуючі архітектурні проекти будівлі), проте пізніше вирішили збудувати для неї окрему будівлю. Це завдання було довірено Вікентію Беретті, за проектом якого вона була побудована в 1841—1845 роках і офіційно відкрита 7 лютого 1845 року.
Головна будівля обсерваторії збудована у спрощеному стилі пізнього класицизму, має форму восьмигранної вежі. Головний вхід до обсерваторії направлено на південь. Із західного боку будівлі знаходиться зал по меридіану із відкритою терасою, на яку виставлялися переносні астрономічні інструменти. Чотири несправжні колони з рельєфним орнаментом, сходи з перилами з чавуну, піч обкладена черепицею з ліпними прикрасами збережені в центральному холі обсерваторії. Архітектурний комплекс обсерваторії було частково перебудовано у 1860—1890 роках. У роки Великої Вітчизняної війни основне обладнання обсерваторії було евакуйовано до Свердловська, всі астрономи призовного віку пішли на фронт, багато хто з них загинув у боях за Батьківщину.
Це цікаво!
1. Співробітниками обсерваторії відкрито 2 комети, відкрито та досліджено близько 600 нових карликових галактик, досліджено вплив гравітаційного лінзування на спостережні характеристики космічних об’єктів, створено серії каталогів положень зірок та позагалактичних радіоджерел, розроблено теорію світіння протуберанців, виявлено роль корінних обґрунтовано наукову концепцію астероїдно-метеорної небезпеки.
2. Височина, на якій розташована обсерваторія, називають Олеговою могилою — за переказами саме тут знайшов свою смерть віщ Олег від коня свого.
Відбудовувалася обсерваторія досить довго – з 1946 по 1960-ті роки. Наразі вона займає близько 3 гектарів території в історичній частині Києва. Там розташовані головна будівля, павільйон з меридіанним колом, павільйон з горизонтальним сонячним телескопом, три цегляні павільйони, лабораторії та житлові приміщення. На окрему увагу заслуговує астрономічний музей. Він має понад 20 000 експонатів, пов’язаних з наукою, технікою та краєзнавчими пам’ятками. Тут є старі астрономічні інструменти, такі як:
– переносний телескоп, зроблений Ертель (Ertel) 1838 року;
– астрограф, зроблений Репсольдом (Repsold) у 1895 році;
– Меридіанне коло, зроблене Репсольдом (Repsold) в 1870 році.
1892 року в Києві вперше зі спектроскопом на астрографі отримали спектри Сонця. З 1923 почали регулярно відстежувати сонячні активні освіти.
Статус університетської обсерваторії:
– 1 червня 1979 року Декретом № 442 Ради Міністрів Української РСР головна будівля обсерваторії була включена до Національного реєстру пам’яток історії та культури, як архітектурна пам’ятка національного значення.
– 1 лютого 2007 року Експертна рада Державної служби охорони культурної спадщини визнала університетську обсерваторію пам’ятником науки і техніки. У 2008 році вона внесена до попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО. 7 лютого 2009 року було урочисто відкрито Київський меридіан.
Астрономічний музей познайомить вас із:
– історією місцевості,
– історією створення у Києві університету Святого Володимира та будівництвом астрономічної обсерваторії при ньому,
– розвитком астрономічної освіти та уявлень про Всесвіт протягом XIX-XXI століть,
– Науковим інструментарієм,
– науковими напрямами, які розроблялися в обсерваторії,
– долями київських астрономів,
– зв’язками обсерваторії з науковою спільнотою та місцевою громадою.
Де знаходиться київська обсерваторія та музей астрономії?
вулиця Обсерваторна, 3
(044)486-39-10 (музей)