Музей «Чорнобиль» розповідає про найбільшу (з відомих нам, а не засекречених) в історії атомної енергетики катастрофу — аварію на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції у квітні 1986 року. У музеї Чорнобиля знаходиться понад 7000 експонатів — це розсекречені документи, карти, фотографії, предмети етнічної культури мешканців місцевості, де знаходилася АЕС, особисті речі учасників ліквідації аварії та багато іншого.
Музею Чорнобиля було відкрито 26 квітня 1992 року, приурочили захід до 5-ї річниці аварії. Експозиція музею в нинішньому обсязі який ви можете побачити при його відвідуванні з’явилася не відразу, а збиралося поступово з тієї причини, що інформація про аварію, її причини та наслідки була засекречена до останнього часу, а учасники тих подій не могли розголошувати подробиці цієї жахливої трагедії. Багато з того, що представлено в музеї, було опубліковано вперше — документи, карти з грифом «Секретно» (наприклад, маловідомий факт про те, що шахтарі з Донбасу рили тунель під зруйнований реактор у нелюдських умовах і який згодом виявився абсолютно марним), фотографії.
Над входом до музею відвідувачі бачать слова «Est dolendi modus, non est timendi», що перекладається з латині як “Є межа у смутку, але немає її тривоги”. Далі знаходиться шлагбаум із миготливими вогниками – він відкриває вхід на чорнобильську дорогу. Символічна Чорнобильська дорога це сходи, що ведуть до головної зали музею, вздовж яких під стелею висять дорожні покажчики з назвами 76 міст та сіл України із зони відселення, які стерті з лиця землі під час боротьби з радіацією.
Це цікаво!
1. З 1970-х років у 14 країнах світу трапилося понад 150 аварій на АЕС – від дрібних до великих. Про деяких відомо, інші – суворо засекречені.
2. На ЧАЕС інциденти різного ступеня складності траплялися до катастрофи 1986 року.
3. За кілька днів із Прип’яті евакуювали 49 360 мешканців цього нового, гарного та комфортабельного міста. Люди виїжджали в надії що повернутися сюди за місяць-другий…
4. Радіаційне виверження вдалося локалізувати лише до червня 1986 року.
5. Не минуло й тижня з моменту евакуації мешканців Прип’яті, як у квартирах вже господарювали мародери.
6. Для розчищення радіоактивного сміття на даху енергоблоку ЧАЕС використовувалися місяцеходи та роботи (у тому числі закордонні), але практично жодний пристрій не зміг витримати радіацію. Розчищенням, вручну, займалися люди.
7. До Києва радіація повною мірою дісталася 30 квітня 1986 року.
8. 1 травня 1986 року в Києві, як ні в чому не бувало, було проведено першотравневу демонстрацію, а 9 травня пройшов 3-й етап велогонки Миру.
9. Вибух ЧАЕС еквівалентний 300-м Хіросимським бомбам.
З чорнобильської дороги відвідувачі потрапляють до першої зали експозиції, підлога в ній зроблена у вигляді плити біологічного захисту головного реакторного залу. У центрі зали встановлено іконостас, фрагменти якого були привезені науковими співробітниками музею з Воскресенського храму відчуження, що знаходиться в Зоні. Під покровом іконостасу замість купелі гойдається поліський човен — символ Ноєвого ковчега, а в ньому дитячі іграшки, залишені відвідувачами музею. Поряд з іконостасом стоять 3 фігури ліквідаторів у захисних костюмах та респіраторах. Над іконостасом розпростерли свої крила два ангели: білий і чорний, добро і зло. Під крилами білого ангела, ніби під його захистом, портрети дітей, що народилися після катастрофи, на крилах чорного — фотографії з новітньої історії останніх 70 років. Стеля зали виконана у вигляді символічної карти світу, на якій тривожними вогниками блимають атомні електростанції, розташовані на всіх континентах Землі. На стінах зали виставка соціальних плакатів присвячених ядерній тематиці.
У музеї можна переглянути унікальні відеоматеріали про катастрофу та її наслідки, побачити макет енергоблоку ЧАЕС, що діє, працюючу трифазову діораму «Чорнобильська АЕС до, під час і після аварії» — показано як відбувався вибух, руйнування атомної станції в його слідстві, і спорудження саркофагу над руйнуванням блоком.
Експозиція залів музею розповідає про героїчну та самовіддану роботу людей багатьох професій — цивільних та військових фахівців з ліквідації наслідків Чорнобильської аварії. 1998 року в музеї з’явилася електронна книга пам’яті учасників ліквідації аварії з більш ніж 5000 іменами ліквідаторів.
За роки існування музею Чорнобиля його відвідали представники понад 80 країн світу. Серед них президенти нашої та інших країн, місія ООН на чолі з генеральним секретарем Кофі Аннаном, президент ОБСЄ Адріан Северін та багато інших.
Де знаходиться музей Чорнобиля?
провулок Хорива, 1
044 482-56-27