26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС сталася найбільша техногенна катастрофа історія людства. Вибух реактора на четвертому енергоблоці призвів до людських жертв, радіаційного забруднення повітря, ґрунту, підземних та річкових вод. Питання чистої води для Києва в ті дні постало дуже гостро, адже водопостачання потрібно було не лише для населення та промисловості, а й для поливу доріг, тротуарів та зелених зон. Використовувати Дніпровську воду стало неможливо через радіоактивне забруднення.
Для порятунку міста фахівці Київводоканалу запропонували безпрецедентне технічне рішення – прокласти водогін від річки Десна до Дніпровського водозабору. Київський міськвиконком швидко ухвалив це рішення і вже 21 червня 1986 року відбувся запуск нових водопровідних споруд продуктивністю 350 000 кубометрів на добу. Забір води з Дніпра припинили, а за допомогою новозбудованої плавучої насосної станції “Роса-300” та двох водоводів діаметром 900 та 1400 міліметрів вода з річки Десна подавалася на Дніпровську водопровідну станцію. Таким чином, безперебійне централізоване водопостачання столиці здійснювалося у повному обсязі з Десни та незабруднених підземних джерел.
Наприкінці 1986 року у зв’язку зі стабілізацією в межах діючих норм радіоактивного забруднення води Дніпра роботу плавучої насосної станції “Роса-300” зупинили. Усього за період з 1986 по 2016 р. станція експлуатувалася 17 місяців у режимі від одного до чотирьох насосних агрегатів одночасної роботи в різні періоди: у 1986 році з червня по грудень; 1987 року з 15 по 25 квітня; 1991 року з 7 лютого по 25 травня; 1999 року з 16 січня до 29 червня.
Востаннє плавуча насосна станція “Роса-300” використовувалася у 2010 році з 16 березня по 16 квітня, коли критичне зниження рівня кисню під товщею льоду у Київському водосховищі спровокувало масовий мор риби та забруднення води.
Водозабірний комплекс можна використовувати для забору води з річки Десна досі. У холодну пору року станція перебуває у законсервованому стані. А навесні, напередодні повені, проводиться перевірка та підготовка “Роси-300” до роботи у разі позаштатних ситуацій на Дніпрі. Наразі станція потребує капітального ремонту, який з 1986 року проводили лише один раз у 1999 році. Для виконання робіт потрібно буксирування “Роси” до судноремонтного заводу, проте без розчищення підводного каналу від піску та наносного ґрунту (10-12 000 кубометрів ґрунту) це зробити неможливо. Загальна орієнтовна вартість прочищення та капітального ремонту станції складає понад 5000000 гривень.
Де знаходиться насосна станція Роса-300?
Осещина, Київська область, координати 50.561142, 30.549806