Центральний критий ринок (Колгоспний) був збудований у 1949-1958 роках на місці знесеного Євбазу (Єврейський базар). Але у киян прижилася інша назва для цього базару – його охрестили Сінним, на ім’я ліквідованого у процесі реконструкції Львівської площі однойменного ринку (Сінним його називали через те, що туди у 19 столітті часто приїжджали купити сіна). Загальна площа Сінного базару була найбільшою в УРСР – понад 9000 квадратних метрів, де могли розміститися близько 1200 торговців за спеціально обладнаними місцями.
Сінний ринок був багатоярусним. У нижчому ярусі були підвальні приміщення, які служили холодильними камерами зберігання. У першому ярусі були торговий зал та галерея, яка оперізувала весь торговий зал. Нижній ярус призначався для зустрічної торгівлі (насправді для бартерів). По периметру другого поверху був балкон, до якого вели сходи на торцях торгового залу. При будівництві Сінного базару використовували багато нових технологій, що раніше не використовуються в радянському будівництві. Наприклад, прозорий склепінний дах Сінного ринку було зібрано з 32 000 ультрамодних на той час склоблоків.
2004 року київські чиновники заявили про те, що потрібно провести перевірку конструкцій будівлі базару. Перевірка виявила, що технічний стан приміщень ринку є незадовільним і було рекомендовано призупинити його експлуатацію для проведення капітального ремонту. Сінний ринок закрили на реконструкцію… Незабаром було демонтовано 100% даху та несучих конструкцій, а також перший поверх базару, але на цьому всі роботи зупинилися аж до літа 2015 року, коли руїни Сінного ринку були остаточно зруйновані та вивезені у процесі підготовки дільниці для початку будівельних робіт зі зведення житлового комплексу “Ярославів град”. Тут планується звести 14 будівель площею 113 000 квадратних метрів і висотою до 22 поверхів.
Де знаходився Сінний базар?
вулиця Бульварно-Кудрявська, 15