Перший київський велотрек розташовувався за адресою Бібіківський бульвар 77 (нині бульвар Тараса Шевченка). 23 травня 1899 року на велотреку відбулися перші велосипедні перегони, організовані київським товариством велосипедистів. Другий київський велотрек з ініціативи киянина Івана Пилиповича Беленка був збудований у 1913 році та розташовувався у дворі між вулицями Богдана Хмельницького та Чапаєва.
Велотрек побудували дома Афанасьєвського яру, який засипали наприкінці 19 століття. Джерельні, дощові та талі води стікали цим яром у долину річки Либідь. У центральній частині засипаного яру, у заплаві річки Либідь і було збудовано велотрек. Беленко звернувся в травні 1912 року до губернського правління за дозволом на будівництво велосипедного треку та дерев’яного павільйону по вулиці Фундуклеївській, 58:
«Честь маю просити Губернське правління видати мені дозвіл на будівництво велосипедного треку і при ньому дерев’яного павільйону в садибі №58.
Дозвіл був отриманий і від міського архітектора Олександра Кривошеєва та віце-губернатора. Резолюція гласила:
«…дозволено І. Ф. Біленко влаштувати за представленим проектом, у м. Києві, в садибі за № 58, по Фундукліївській вулиці велосипедний трек з дерев’яним навісом, але з тим:
1) щоб були влаштовані 2 пожежні крани;
2) щоб проводи електричного освітлення були у мідних трубках…;
3) щоб з влаштування треку та павільйону було б заявлено будівельному відділенню».
Святкове відкриття велотреку відбулося у 1913 році та було присвячене 300-річчю Будинку Романових. Було організовано прокат та ремонт велосипедів, мотоциклів та автомобілів. Під час треку розташовувався літній театр «Полярна зірка» з оркестром. Велотрек належав спортивному товариству “Авангард”. У 1939 році було проведено перший ремонт. Проектне завдання мало зауваження:
«…а) огорожу та вхід на велотрек з боку вул. Леніна вважати за необхідне вирішити капітально;
б) трибуни залишити на східній стороні, як запропоновано проектом, враховуючи наявність готового місця на укосі та неможливість прирізання території за рахунок парку;
в) при подальшій розробці проекту особливу увагу приділити перевірці видимості цих трибунах. Розташування піднесень лінії створює зміни “місця” видимості, особливо на найбільш цікаві місця треку – віражі».
Першу капітальну реконструкцію було проведено у 1967 році. Було збудовано адміністративну будівлю з безліччю приміщень для розміщення команд, трибуною на 5000 місць та повністю оновлено бетонне полотно велотреку. У 1978-80 роках було проведено другу капітальну реконструкцію об’єкта. Повністю змінили полотно треку — бетонне полотно зверху було вкрите дерев’яним — 200 квадратних метрів сибірської модрини. Внаслідок реконструкції максимальна швидкість збільшилася до 85 км/год. У 1991 році була проведена заміна дерев’яного полотна, що зносилося, знову на бетонне. У 1998 році один із найстаріших велотреків Європи був визнаний пам’яткою історії та архітектури та отримав охоронний номер 336. Було проведено капітальний ремонт та залізнення полотна велотреку, що збільшило швидкісні характеристики полотна.
Але в серпні 2007 року указом міністерства культури України київський велотрек був позбавлений статусу пам’ятки історії, а в березні 2009 року його було частково знесено і впритул до нього збудовано житловий багатоповерховий будинок та паркінг. Лише у 2014 році роботу велотреку було частково відновлено – прибрали будівельне сміття та відновили бетонне покриття кутового сектора. У 2016 році було проведено капітальну реконструкцію полотна велотреку, адміністративної будівлі, перебудову підземного переходу на полотно, будівництво підземного паркінгу та реорганізацію території, що примикає. У травні 2017 року урочисто відбулося друге відкриття велотреку, було встановлено графік занять для спортсменів та всіх бажаючих.
Де знаходиться велотрек?
вулиця В’ячеслава Липинського, 15