Офіційна назва цього виду транспорту, що не відбулася, для Києва звучить як “Дослідний зразок самохідного пасажирського модуля (вагона) із зовнішнім джерелом живлення для нового виду транспортного засобу другого рівня (Капвей)”. Перша тестова подорож Капвея датується жовтнем 2004 року.
Територія випробувального полігону була побудована менш ніж за 3 місяці і складається з майданчика для посадки-висадки пасажирів з електрощитовою під нею, будиночка охорони, рейкової дороги довжиною приблизно 300 метрів, поїзда, майданчика з візком і вже встановленими на ньому колесами (мабуть були плани по створення ще одного тестового поїзда) та пари будівель гаражного типу для ремонту та обслуговування.
Періодично полігоном навідувалися як київські, так і чиновники з інших міст і навіть країн, але проект Капвея нікого за цей час зацікавити так і не зміг. До того ж керівництво компанії-розробника київської монорейки виявилося замішаним у незаконних справах, включаючи, за даними деяких ЗМІ, навіть відомий недобудова “Дніпровські вежі“.
Це цікаво!
1. Будівництвом дослідного прототипу київської монорейки займалася компанія “БКМ” (“Білкомунмаш”)
2. Чому транспорт називають капвеєм? Прізвище президента групи компаній, яке брало участь у розробці монорейки – Капітонів. Капвей – складове слово від прізвища “кап” та англійського слова “way” (вей; дорога) = Капвей.
3. На розробку київської монорейки було витрачено близько 3,5 мільйона доларів.
4. Капвей міг розвивати швидкість до 100 км/год і їхати практично безшумно, оскільки має гумові колеса.
5. Основною перевагою естакадного транспорту (яким є монорейка) є швидкість будівництва та введення в експлуатацію порівняно з підземним метрополітеном без необхідності дорогого викопування підземних тунелів або перенесення підземних комунікацій.
6. Місткість вагона київської монорейки становила до 150 осіб.
7. Вартість одного вагона Капвея близько 500 000 доларів.
8. Траса Капвея могла використовуватися для перевезення вантажів за допомогою спеціальних вагонів-візків.
У 2009 році Капвей втратив провідні комунікації та інші необхідні для руху електродеталі. У 2015 році з невідомої причини було демонтовано випробувальну рейкову трасу – тепер Капвей навіть при встановленні відсутніх елементів не зможе зрушити з місця. Станом на 2018 рік є відомості про те, що київський монорейка стане повністю історією – вагон, який уже якимось чином змалювали всюдисущі графітчики під носом біля охорони полігону, думають продати на металобрухт. Таким чином стає зрозумілою і причина демонтажу рейкової траси – Капвей не має шансів на життя як міський транспорт Києва.
У квітні 2018 року стало відомо про розпорядження КМДА створити у транспортному департаменті робочу групу за проектом нової системи пересування у Києві (планується маршрут Поштова площа – Троєщинський ринок – вулиця Миколи Закревського) під назвою Skyway (Скайвей). SkyWay є надземною транспортною системою, в якій рух організований за допомогою підвісних рейок, натягнутих між опорами. Швидкість рухомого складу може досягати 500 км/год, яке рух регулюється автоматично. Попередня вартість реалізації цього проекту, який як і Капвей має білоруське коріння, але тепер уже не як компанія-виробник прототипу, а інвестиційний проект – становить 120 мільйонів доларів. Судячи з дуже схожої з Капвеєм відеопрезентації, а також тим, що на даний момент йде будівництво Подільського мостового переходу з трасою метрополітену, то цілком імовірно те, що на Skyway чекає доля його попередника – монорейкової дороги. Вже в червні 2018 року Skyway було визнано недоцільним проектом і роботу над ним було припинено.
Де знаходиться київський монорельс Капвей?
Гостомель, вулиця Леніна