Якщо ви бажаєте дізнатися багато нового про історію київського метрополітену, вам варто відвідати цей музей. Він був відкритий у 2000 році та знаходиться на другому поверсі будівлі адміністрації київського метрополітену.
Перші поїзди метро складалися з 3-х вагонів, тому експозиція розміщена у трьох залах. Інформація представлена на стендах та вітринах з експонатами. Над стендом у хронологічному порядку розміщено великі фотографії станцій та вказано роки пускових ділянок. В даний час експозиція музею налічує близько 2000 одиниць основного та приблизно 1000 одиниць допоміжних фондів і постійно оновлюється.
Перша зала присвячена будівництву та відкриттю черг метрополітену різних років. Тут ви знайдете документи та фото перших років будівництва та роботи метро, особисті речі попередніх начальників метрополітену, нагороди київського метро – ордени, прапори та багато іншого. Також тут є особливий експонат – макет станції “Дніпро”, що діє, у типорозмірі 1:87 з першим депо у тому вигляді, який воно мало у 1960-65 роках. Ви зможете побачити, як саме відбувалося підйом вагонів типу “Д” на естакаду станції.
Друга зала присвячена службам метрополітену. На кожному зі стендів – розповідь про підрозділ та людей, які у ньому працюють. Тут ви можете побачити будні служби рухомого складу і депо – моделі вагонів і частини обладнання. Є тут і історичні реверсиви – “ключи” машиніста від поїзда. Широко представлені в цій залі проїзні документи – як київські, так і інших метрополітенів СНД та світу. Колекція регулярно поповнюється, і тому тепер ви можете побачити один із перших квитків київського метро, жетони та паперові квитки початку 90-х років, а також безліч місячних проїзних – від картонних до магнітних та електронних. Крім того, саме тут є вітрина із символічними ключами та запрошеннями на відкриття станцій – на щастя в Києві вдалося зберегти найбільшу в СНД колекцію.
Це цікаво!
1. Станція “Арсенальна” Святошинсько-Броварської лінії є найглибшою у світі та розташовується на глибині 105,5 метрів
2. У київському метро з кінця 90-х років є 2 не відкриті станції — “Теличка” та “Львівська брама” вони не мають виходів на поверхню, однак самі станції побудовані і готові на 30-70%; а також заділ під станцію “Герцена”, яка знаходиться між станціями “Лук’янівська” та “Дорогожичі”.
3. До відкриття електродепо “Дарниця” 1965 року метрополітен у відсутності сполучної гілки із залізницею. Нові вагони для метро надходили до Києва залізницею на станцію Дарниця. Після цього через сполучну гілку їх переміщали на трамвайну лінію, якою вони прямували своїм ходом через Дніпро по місту Патона, а потім набережною до станції “Дніпро”.
Під естакадою станції “Дніпро” було змонтовано поворотне коло, розраховане на 1 вагон. Заїхавши на це коло, вагон повертався на 90 градусів і, опинившись точно під станцією, піднімався спеціальним витягом. Потрапивши на станцію, вагон відганявся у тунель, і за ним піднімали наступний. Аналогічно здійснювався спуск вагонів у депо для проведення технічного огляду та ремонту. Депо розташовувалося в невеликій будівлі біля станції “Дніпро”, ліворуч від наземного вестибюля і було розраховано на 2 вагони.
У третій залі встановлено перший первинний годинник з центральної тимчасової станції метро, який синхронізував час та інтервали руху поїздів, діючий макет роботи зворотного глухого кута (виконано в типорозмірі 1:87). На стендах цього залу розміщено інформацію про підрозділи – службу воєнізованої охорони, служби ЕМ, МС, П, а також про інформаційно-обчислювальний центр та проектно-конструкторське технологічне бюро метрополітену.
Екскурсії проводяться за заздалегідь наданими та узгодженими (дата, час) завідувачем музею заявками на групу у складі не менше 10, але не більше 20 осіб.
Дзвінки приймаються за телефонами (044) 238-44-94, (050) 444-74-27 з понеділка по четвер з 9:00 до 17:00 та по п’ятницях з 9:00 до 16:00.
Де знаходиться музей київського метрополітену?
проспект Перемоги, 35