Одному з найвідоміших та найпопулярніших радянських акторів довго не давали звання народного артиста, він не отримав професійної театральної освіти, але це не завадило йому назавжди вписати своє ім’я в історію світового кінематографа. Микола Яковченко народився у місті Прилуки на Чернігівщині 1900 року. Акторському мистецтву він трохи навчився у театральному училищі у Москві, а 1928 року вже виступав у київському театрі імені Франка. Микола побував на Великій Вітчизняній війні і навіть був учасником звільнення Будапешта від німецьких окупантів. 1943 року йому було присвоєно звання заслуженого артиста УРСР. У 1946 році від раку вмирає його дружина і Микола Федорович залишається з двома доньками… Пережити це потрясіння він не зміг і пристрастився до спиртного, яке практично до кінця його днів доставляло йому чимало проблем як у сім’ї, так і на роботі.
На початку 1950-х років у театрі Франка змінилося керівництво та творчий склад культурного закладу переводять на віддалену роботу ( їх викликали лише якщо їм з’являлася роль), але водночас їм усім підвищили республіканську премію і пообіцяли добре оплачувати участь у постановках. Яковченко теж потрапив під це впорядкування, але взагалі не було щастя та нещастя допомогло – у нього з’являється маса вільного часу і він починає активно зніматися в кіно.
Фрази Миколи Яковченка, які стали “народними”
– Що б не сталося, ми це переживемо!
– Не треба тому біса шукати, у кого він за плечима
– Яке я хамло?
– Випив – так не гавкай!
– Зав’язав, не п’ю. Але з тобою — з великим полюванням.
– Мадам, ви така гарна, як шхуна. У вас три карбованці не знайдеться?
– А горілка та була, як молода артистка у першій виставі…
– Подивлюсь у дзеркало – і плюнути хочеться!
– Все було як у людей – випили, закусили…
– Сьогодні ви – чоловік і дружина, а завтра сам Бог не скаже, чим ви будете. Дуже, дуже і дуже!
За 20 з лишком років цей воістину талановитий актор комедійного жанру встиг знятися у 59 фільмах! Кожен із нас точно дивився у своєму житті хоча б один із них, ось найвідоміші кінострічки за участю Яковченка: Максим Перепелиця (Кондрат Перепелиця), За двома зайцями (Прокоп Свиридович Сірко), Вечори на хуторі поблизу Диканьки (Пацюк), Королева бензоколонки (Товариш “Лопата”) та Вій (Спірид).
Це цікаво!
– Миколи Федоровича дуже любив свою собачку-таксу, яку він назвав Фан-Фан. З нею актор проводив увесь вільний час від репетицій, вистав та зйомок у кіно. Собака стає його співрозмовником і навіть партнером зі сцен, які вони розігрували прямо на вулиці на радість випадковим свідкам. На той час казали, що Микола водив собаку на дуже довгому повідку, а на запитання з цього приводу відповідав: – Фан-Фан не виносить запаху спиртного, – виходячи на сцену Яковченко дивився на себе в дзеркало, плескав по фізіономії і повторював: – Годівниця моя!, – останніми словами актора перед смертю були: -Клоун йде на манеж,
– під час підготовки некрологу до газети з’ясувалося, що у світі не існує жодної офіційної фотографії Яковченка. На всіх знімках він або у ролі, або посміхається. У результаті фото в газеті вийшло з домальованою сорочкою, краваткою та піджаком. І все одно там він зображений з посмішкою.
Незважаючи на неймовірну популярність та всенародне кохання довгий час звання народного артиста йому не присвоюють. Отримує він його лише у 1970 році, за 4 роки до смерті. За злою іронією долі того ж року вмирає його перша дочка Ірина, а через 10 років помирає і друга дочка Юнна – спадкоємців вони не залишили, за деякими даними, єдиний син Юнни теж помер. 11 вересня 1974 року швидка допомога забрала Миколу Федоровича з нападом апендициту і надто довго добиралася до лікарні. Коли він потрапив на операційний стіл, допомогти було неможливо — актор помер під час операції. На честь 100-річчя від дня народження Яковченка 2000 року у парку на площі перед театром Івана Франка йому та його собачці Фан-Фан було встановлено пам’ятник. Старий актор сидить на лавці, а біля ніг сидить його улюблена такса. Через 8 років у Прилуках, рідному місті Яковченка, було відкрито ще одну пам’ятку акторові роботи того ж скульптора, що й київський.
Де знаходиться пам’ятник Миколі Яковченку?
площа Івана Франка, 5