Ідея створення парку виникла у зв’язку із закінченням орендного терміну київського товариства садівництва фруктового саду, що знаходився по Брест-Литовському шосе. Великих доходів саду місту не приносив, тому восени 1898 року голова садової комісії міської думи Ромишовський запропонував приєднати до кордонів міста цю ділянку та облаштувати тут заміський парк громадського користування. Незабаром Дума ухвалила рішення про виділення 60 гектарів землі для облаштування парку. Наступного, 1899 року відзначалося 100-річчя від народження А. З. Пушкіна, тому парк було вирішено назвати Пушкінським.
В 1900 солдати 129-го Бессарабського полку, літні табори якого розташовувалися поблизу, а також громадськість міста почали роботи зі створення парку. На площі 2 гектари організували розсадник на 100 000 саджанців для майбутньої посадки. «Родзинкою» парку стало те, що його облаштували для прогулянок верхи та на автомобілі. Для цього у проекті передбачалися дві широкі наскрізні алеї, які поєднували сучасні проспект Перемоги та вул.
Вирішили, що дерева в парку посадять діти. Заздалегідь підготували 2000 ям і стільки ж саджанців – їх подарували відомі у місті садівники Крістер та Вессер. 19 жовтня 1902 року відбулося урочистість. Трамваї привезли до парку понад 1000 учнів із 53 міських училищ, дітям подарували брошури «Дерево та його життя» та «Дерева та їхня користь», і під звуки військових оркестрів, у присутності «батьків міста», були посаджені дерева, які дали початок. парку. Переважно це були ялинки, листяниці, а також дуби та липи. На відміну від інших парків міста, дерева тут були висаджені окремими біогрупами, внаслідок чого утворилися гаї з різних видів дерев. У 1906-1907 роках було висаджено близько 31 000 саджанців. У 1936 році для організації дитячого сектора до парку додали ще 8 гектарів землі, на яких було висаджено близько 2000 дерев, 13000 чагарників, облаштовано багато газонів та квіткових клумб.
Наприкінці Великої Вітчизняної війни біля парку працювала виставка трофейної німецької техніки. Її урочисто відкрив 23 лютого 1945 Маршал Радянського Союзу Г. К. Жуков. Виставка працювала до середини 1960-х років, після чого трофейну техніку відправили на переплавку. У 1960-х — 1970-х роках у парку було відкрито зелений театр (не зберігся, на його місці — ресторан), будівлю культури заводу «Більшовик», танцмайданчик (не зберігся), кафе, концертно-танцювальний зал «Ліра» (тепер – Виставковий павільйон «Акко-Інтернешнл»), читальний та шахово-шашковий павільйони (не збереглися), атракціони та ігрові автомати (не збереглися). Протягом 70-х років на території Пушкінського парку у вихідні дні нелегально працював ринок платівок із музичними записами закордонних виконавців, які привозилися з-за кордону.
2 червня 1962 року біля входу до парку було встановлено пам’ятник О. Пушкіну. Статуя поета заввишки 3,5 метри знаходиться на постаменті з чорного лабрадориту. Загальна висота пам’ятника сягає 7,6 метра. Пам’ятник Пушкіну став першою київською пам’яткою, що сидить. У 2007 році в парку було проведено реконструкцію — проведено роботи з благоустрою території, висаджено молоді дерева: червоний дуб, каштан, ясен, горобина, хвойні породи, облаштовані квітники та ландшафтні композиції. Також було реконструйовано систему зовнішнього освітлення, вимощено доріжки та встановлено лавки.
Нині у парку налічується близько 60 видів та форм дерев та чагарників. Переважаючими видами дерев є в’яз гладкий, клен гостролистий, клен сріблястий, кінський каштан звичайний, сосна звичайна, ясен зелений, а переважаючими видами чагарників – бузок звичайний, спірея (таволга), чубушник. Багато в парку та фруктових дерев: абрикос, алича, вишня звичайна, груша, яблуня.