Кисневий завод

Заброшенная территория завода

Історія розвитку кисневого виробництва у Києві почалася у довоєнний час, коли зі зростанням промислового потенціалу регіону виникла значна потреба у кисні та ацетилені. На початку 1941 року було збудовано виробничі будівлі і на київський кисневий завод надійшло обладнання вітчизняного виробництва, виготовлене державним всесоюзним автогенним трестом, якому підпорядковувалися всі заводи, що виробляють ацетилен та кисень. Однак, … Читати далі

Храм преподобного Агапіта Печерського та святителя Луки Кримського

Храм преподобного Агапита Печерского и святителя Луки Крымского

У спокійній і тихій тіні дерев Пушкінського парку знаходяться 2 храми: преподобного Агапіта Печерського та святителя Луки Кримського. Історія цих храмів розпочалася з невеликої статті у газеті “Вечірній Київ” під назвою “Де витоки без духовності?”, в якій четверо студентів київського медичного інституту написали про наших великих лікарів, забутих нащадками. Зокрема і про преподобного Агапіта Печерського … Читати далі

Парк Орлятко

Парк Орленок

Створено на основі фруктового саду “Грушкі”. Більшість фруктових дерев була викорчувана в 2009 році на початковому етапі реконструкції парку, яка завершилася лише восени 2017 року. У парку Орлятко, загальна площа якого 10 гектарів, є ділянка засаджена ялинками у 2016-2017 роках, ставок з містком, баскетбольний майданчик, столи для настільного тенісу, бювет, березовий гай, ресторанно-готельний комплекс, літній … Читати далі

Парк імені Пушкіна

Парк имени Пушкина

Ідея створення парку виникла у зв’язку із закінченням орендного терміну київського товариства садівництва фруктового саду, що знаходився по Брест-Литовському шосе. Великих доходів саду місту не приносив, тому восени 1898 року голова садової комісії міської думи Ромишовський запропонував приєднати до кордонів міста цю ділянку та облаштувати тут заміський парк громадського користування. Незабаром Дума ухвалила рішення про … Читати далі

Парк Втішний

Парк Отрадный

Відрадний виник як хутір у 1914 році після викупу цих земель київським колезьким реєстратором (нижчим цивільним чином) К. Яніховським. Хутір розташовувався на території сучасної промислової зони. У складі Києва поселення опинилося у 1938 році. Стару забудову було знесено у другій половині 1960-х років. Промислову зону було забудовано протягом 1950—1960-х років, а житловий масив — у … Читати далі

Мамаєва Слобода

Мамаева Слобода

У 17-18 столітті ці землі належали Михайлівському Золотоверхому монастирю. Серед діброви над витоком Либеді приблизно в тому ж місці, де знаходиться Мамаєва Слобода (слобода – вид поселення або району міста в історії Росії, Білорусії та України: на момент його заснування мешканці мали звільнення («свободу») від місцевих феодалів (бояр) та перебували на службі у держави), стояла … Читати далі