Популярна в народі назва цієї будівлі як “будинок Петра Першого”, не більш ніж міська легенда. Згідно з непідтвердженими даними, російський цар Петро Перший проживав у цьому будинку під час свого приїзду до Києва 1706 року. На той час будівля належала гетьманові Івану Мазепі, який особисто і прийняв у себе царя. Але українські історики не визнають факту перебування царя у цьому домі.
Точних даних про те, коли будинок Петра Першого було зведено – ні. Ймовірно, його збудували наприкінці 17 — на початку 18 століття, у період активного кам’яного будівництва в Києві, в садибі, яка з 1663 року належала купецькому роду Биковських. Власник садиби Ян Биковський – міський староста у 1687-1699 роках – володів на Подолі багатьма дворами, магазинами, ставком з млином, землями вздовж річки Глибочиці та на горі Щекавиці. Спочатку будинок у садибі Биковських був 2-х поверховим, Г-подібним у плані, з підвалом та 2 круглими вежоподібними зовнішніми об’ємами. Усі приміщення споруди перекривалися склепіннями. На початку 1730-х років онук Биковського розпочав перебудову будівлі під 10 кімнат, однак у 1734 році його призначили командиром військового підрозділу у Полтавській області і він виїхав, залишивши будинок недобудованим.
Перебудову будинку закінчив архітектор Іван Григорович-Барський (Покровська церква, реконструкція церкви Богородиці Пирогощі) на замовлення київського магістрату, який у 1780-х роках викупив усе майно Биковських. Внаслідок перебудови із західної сторони будівлі було зроблено двоповерхову прибудову, а між вежами та на вхідному ризаліті з півдня облаштували відкриті аркади у барокових формах. Після закінчення ремонту, в 1791 році, за рішенням магістрату в колишньому будинку Биковських був розміщений так званий «упокорливий будинок» – місце ізоляції п’яниць і бешкетників, а також божевільних.
У 1803 році божевільний будинок був переведений до лікарні і протягом наступних років будівля стояла порожньою. Значні пошкодження будинок отримав під час пожежі на Подолі в 1811: його наслідки були ліквідовані лише після нового ремонту і перебудови в 1817-1820 роках. Після цього будинок було віддано під Подільське парафіяльне училище, що проіснувало тут до кінця 1860-х років. З кінця 1870-х в будівлі розташовувалися казарми, а в 1883 він був переданий Олександрівському дитячому притулку, який діяв тут до 1917 року. Після революційних подій 1917-1921 років, будинок функціонував як житловий. У середині 1970-х років споруда була капітально відреставрована і в 1978 році передано на баланс музею історії Києва.
У 2007 році будівлю було відремонтовано за рахунок міського бюджету та в ньому розмістили музей історії благодійності. Приміщення в музеї облаштували типовими для 19 століття меблями, частину яких придбали у колекціонерів, а частину взяли з фондів державного історико-архітектурного заповідника «Давній Київ». Експозиція музею присвячена історії спорудження садиби Биковського, меценатству представників духовної та імперської влади та різноманітним формам офіційної та громадянської благодійності у Києві часів Російської імперії. З найцінніших експонатів — ікона «Божа Мати з Немовлям на руках» із майже повністю збереженим бароковим творінням 18 століття та книга «Житія святих» 1762 року. Також виставка містить велику колекцію фотокарток та документів 19 століття, які розповідають про життя киян на той час.
Де знаходиться садиба Биковського (будинок Петра Першого)?
вулиця Костянтинівська, 6/8
ср-нд: 11:00 – 19:00, пн,вт: вихідний
(044) 545-63-12