Прогулюючись ботанічним садом Фоміна можна побачити незвичайну споруду, яка прихована за бетонним парканом з колючим дротом. Перед вами військово-стратегічний пункт зв’язку К-2 часів СРСР (інші назви: Телефонно-телеграфна станція №1, ТТС №1, Станція урядового зв’язку). Об’єкт К-2 був побудований наприкінці 1950-х років і служив для передачі та прийому секретних (урядових, КДБ та ГРУ) телеграм та шифрограм. Сам пункт зв’язку знаходиться під землею та з’єднаний зі станцією метро “Університет” підземними ходами.
Об’єкти зв’язку типу “К” зазвичай займають 2 підземні поверхи із суворим пропускним контролем. Наприклад, маючи допуск лише на один поверх, Ви ніколи не зможете потрапити на інший. З території ботсаду до К-2 спускається середніх розмірів ліфт, трохи менше вантажного. Спочатку пункт зв’язку оснащувався літературними телеграфними апаратами СТ-35 зразка 1935-36 років. Вони були призначені для однополюсного телеграфування за схемою постійного струму. Максимальна швидкість передачі сягала 382 комбінацій на хвилину. Цей апарат служив ще досить довго після модернізації у 1962 році, вдосконалена модель отримала ім’я СТ-2М. Кожен із телеграфних апаратів був налаштований на прямий зв’язок із певним містом світу.
Обслуговували апарати молоді телеграфістки, які попередньо дали підписку про нерозголошення. На підземні об’єкти на кшталт “К” дівчата йшли працювати неохоче. Прибавка до зарплати була несуттєвою, тоді як нестача повітря позначалася на самопочутті. В об’єктах типу “К” вміст кисню знижено на 25%, що дуже відчувалося після добового чергування під землею. До того ж дискомфорт створював гучний шум багатьох працюючих апаратів. У наш час на зміну застарілим системам телекомунікації прийшов інтернет і супутникова комунікація. До-2 втратив своє стратегічне значення.
У наш час К-2 досі експлуатується, але вже як державна система “УкрЧастотНагляду”. Для нашої ж з Вами безпеки: наприклад, контроль частот авіадиспетчерів, щоб ніякий терорист не втручався в їхню роботу. Під ескалаторами метро “Університет” розташовувалась система “Сфера” або “Конус” – комплекс протишпигунської апаратури. Наразі працює система контролю радіовипромінювання (один із об’єктів, що охоплюють своїми частотами Київ). Також станцію урядового зв’язку обладнано потужною дизельною станцією, що пояснює велику кількість вентиляційних шахт на поверхні.