Оболонська набережна вважається одним із найкрасивіших місць Києва над Дніпром у будь-яку пору року і довша, ніж не менш відома Русанівська набережна. Тут завжди приємно прогулятися одному, з друзями або близькою людиною, а вечорами тут часто людей буває навіть більше, ніж на головній вулиці Хрещатику.
Оболонь почали забудовувати житловими будинками наприкінці 1960-х років, основну забудову було завершено у період з 1974 по 1980 рік. При створенні проекту забудови масиву, велика увага приділялася природним умовам території. Масив забудований в основному 9 і 16 поверховими будинками, і спланований за особливим, стільниковим планом – мікрорайони нагадують стільники за формою. Існує розгалужена система бюветів, які є у кожному мікрорайоні.
Під час другого періоду забудови (з 2000 року) на Оболоні з’явилися нові, більш висотні (22-25 поверхів) комфортабельні житлові будинки, збудовані переважно ближче до Дніпра. Оболонь почала вважатися привабливим житловим районом. Практично на самому початку Оболонської набережної можна подивитися на величезну частину об’єкта під назвою “тунелі під Дніпром (“сталінські тунелі”)”, яка збереглася до наших днів і зараз знаходиться на території парку Наталка. Також на набережній є міні-парк сад каміння, храм Різдва Христового та храм Покрови Пресвятої Богородиці.