Фабрика віскозного шовку “Київволокно” (у народі 512-й та Шовкобуд) – велике підприємство хімічної промисловості у Києві та найстаріше підприємство України з виробництва хімічних ниток та волокон, яке було засноване у жовтні 1937 року. У процесі відступу завод максимально вивели з ладу радянські війська у 1941 році, а у 1943 довершили розпочате німецькі військові в ході вже свого відступу. У листопаді того ж року на руїнах підприємства щосили кипіла робота з його відновлення – під час обстеження радянськими інженерами було з’ясовано, що фундаменти основних виробничих корпусів уціліли і можна відбудувати заново. Наприкінці 1940-х років Київволокно вийшло на довоєнні обсяги виробництва.
Основні види продукції: поліпропіленовий шпагат з первинної сировини високої якості в асортименті від 500 до 7500 текс, гранула поліпропіленова вторинна, що використовуються для лиття різної гами деталей з пластмас (різної тари, деталей для офісних крісел, бандажної стрічки полі виробів та зшивання документів, тканина для офісних стільців та м’яких меблів, стрічка конвеєрна (транспортерна) харчова, сітка для батута.
Працювати ж на Шовкобуді вважалося престижним, незважаючи на високу шкоду такої праці для здоров’я. Адже робота на 512-му приносила чималі дивіденди: високу зарплату, вихід на пенсію у 45 років жінкам та у 50 років чоловікам, посилене харчування, безкоштовні путівки та інше (база відпочинку на річці Десна з яхт-клубом, санаторій у Дарницькому лісі, атракціони) у парку Перемога, власний будинок культури, який зберігся станом на 2018 рік). У 1960-х роках був випадок, коли радянські працівники, відчувши сильне погіршення самопочуття, вирішили звернутися до міністерства хімічної промисловості з проханням припинити постачання на їх підприємство ртутного каустика з сусіднього хімічного заводу №1000 (Радикал) і перейти на інший метод виробництва каустика.
До складу виробничого об’єднання входили:
– два виробництва з випуску віскозної текстильної нитки – віскозне виробництво №1, введене в експлуатацію у 1937 році,
– виробництво з випуску капронової нитки та капронового волокна, введене в експлуатацію у 1954 році,
– целофановий цех з випуску целюлозної плівки (популярні на той час парфуми “Червона Москва” були упаковані саме в київську плівку), введений в експлуатацію у 1955 році,
– Ділянка лакування целофану, введена в експлуатацію в 1959 році,
– штапельне виробництво, введене в експлуатацію у 1966 році.
За рахунок модернізації обладнання з випуску штапельного волокна у 1968 році було створено перший в СРСР та в Україні дослідно-промисловий потік виробництва капронової текстурованої джгутової нитки потужністю 1000 тонн на рік для килимів та килимових покриттів. Унікальним на п’ятсот дванадцятому було виробництво спеціальної нитки щодо офтальмологічних операцій (на замовлення інституту мікрохірургії ока). У 1970-77 роках вперше в СРСР та в Україні було розроблено та освоєно випуск струн для тенісних та бадмінтонних ракеток. У 1989 році було розпочато роботи з реконструкції капронового виробництва. 1995 року через припинення державного фінансування будівельно-монтажні роботи було припинено за 90% готовності до випуску першої партії продукції.
У ході корпоратизації київського державного виробничого об’єднання «Хімволокно» відповідно до наказу міністерства промислової політики України за грудень 1994 року було утворено ВАТ «Київхімволокно» (нинішня фабрика). Станом на 2018 рік підприємство є банкрутом, а вцілілі приміщення здаються в оренду. Висока ймовірність того, що територія колишньої фабрики незабаром буде віддана під житлову забудову.