Будинок розташований на території колишньої садиби Мерінга (свого часу її називали “київським Парижем”, тому що після забудови садиби тут з’явилися такі відомі будинки як: будинок з химерами, театр Івана Франка, а також театри, цирк, готелі та прибуткові будинки, які були зруйновані під час Великої Вітчизняної війни). 1895 року спадкоємці лікаря та професора Фрідріха Мерінга продали його акціонерному товариству київського домобудівництва за астрономічну суму 1 800 000 рублів.
Садибу за 8 років забудували 5 та 6 поверховими прибутковими будинками у стилях модерн, неоренесанс, необарокко та неоготика. Місцевість перетворилася на видатний з архітектурної точки зору житловий район, де мешкали відомі та багаті кияни. У 1901-1903 роках на вулиці Миколаївській (нині Городецького) на замовлення прусського барона Вільгельма Гессельбейна звели прибутковий будинок у стилі модерн. Архітектори достеменно невідомі. Існує припущення, що проект будинку підготували архітектори Едуард-Фердинанд Брадтман (театр Франка, київська консерваторія, будинок вдови, що плаче) і Георгій Шлейфер (синагога Бродського, особняк Шлейфера). Будівельні роботи виконала контора Я. Файбішенко.
Після встановлення у Києві радянської влади будинок націоналізували та влаштували у ньому комунальні квартири для робітників та службовців. 1941 року під час відступу Червоної армії з міста будівля серйозно постраждала внаслідок «вересневого підриву», коли було зруйновано багато будівель у центрі Києва. Будинок барона Гессельбейна було відновлено у 1948 році, але час реконструкції на фасаді вказали помилкову дату споруди — 1886 рік, яка потім потрапила до наказу міністерства культури та туризму України.
Де знаходиться будинок барона Гессельбейна?
вулиця архітектора Городецького, 15