Дитяча залізниця у Сирецькому парку

Детская железная дорога в Сырецком парке

Дитяча залізниця (офіційна назва: мала Південно-Західна залізниця) була відкрита в серпні 1953 року в Сирецькому парку, який тоді ще був пустирем поряд з Бабиним Яром. Будувалася вона зусиллями залізничників Південно-Західної залізниці та комсомольців. Перший поїзд дитячою залізницею провів машиніст Петро Кривоніс, який на той час був начальником Південно-Західної залізниці. На момент відкриття дитяча залізниця мала … Читати далі

Київський телецентр

Киевский телецентр

Київський телецентр являє собою комплекс будівель площею 15 гектарів, що включає 24-поверхову будівлю-вежу (“олівець” у народі) та студійні блоки. “Олівець”, площею 87 500 м², містить: 9 блоків апаратно-студійного комплексу, 17 відео-апаратних комплексів, 6 телевізійних студій, 14 залів для репетицій, кіноконцертний зал на 450 місць (недобудований), 4 зали для кіноперегляду, виготовлення декорацій, бутафорії та костюмів, музей … Читати далі

Київська телевежа

Киевская телебашня

Київська телевежа є металевою просторовою гратчастою вільностоящою висотною спорудою заввишки 385 метрів. Це найвища з ґратчастих споруд у світі. Вежа споруджена на місці старого єврейського цвинтаря за проектом інституту «УкрНДІпроектстальконструкція» (також спроектували міст Патона, палац Україна, вокзальний комплекс станції Київ-Пасажирський імені Віталія Шимановського (член-кореспондент національної академії наук України, доктор технічних наук, професор , з ім’ям … Читати далі

Парк Кирилівський гай

Парк Кирилловская роща

Парк площею 11,5 гектарів є залишками природного рельєфу та рослинності (широколистяний ліс) у верхів’ях Кирилівського струмка. У ньому переважають липа, дуб, береза, осика та в’яз. Підлісок тут утворюють ліщина, бруслини бородавчаста та європейська, глід та інші. У трав’яному покриві зберігся реліктовий вид – великий хвощ. Іноді трапляються старі дерева дуба віком близько 200 років. На … Читати далі

Бабин Яр

Бабий Яр - памятник

Бабин Яр — урочище у північно-західній частині Києва, яке здобуло сумну всесвітню популярність як місце масових страт цивільного населення, головним чином євреїв, циган, київських караїмів, а також радянських військовополонених, здійснених німецькими окупаційними військами та українськими колабораціоністами. Перший розстріл стався 27 вересня 1941 року — було розстріляно 752 пацієнти психіатричної лікарні імені Івана Павлова, яка була … Читати далі