Золоті Ворота
За правління князя Ярослава Мудрого територія Києва постійно збільшувалася, що вимагало зведення нових оборонних укріплень — зводилися потужні вали з армованими дерев’яними клітями, глибокі рови. Місто оточували земляні вали загальною протяжністю 4 кілометри, проходили вони нинішніми вулицями центру — від Львівської площі вздовж вулиці Ярославів вал до Золотих воріт, спускалися до площі Незалежності (де стояли Лядські ворота) і знову піднімалися до Михайлівської площі. Архівні документи та літописи містять неточні дані про те, що Ярослав Мудрий оточив місто ровом і валами з трьома воротами, найміцнішими з яких виявилися саме Золоті ворота, які були центральним в’їздом до Києва.
Золоті Ворота є фортечною вежею з широким проїздом (до 8 метрів). Всередину проїзду виступають потужні пілони, на які спиралися арки склепіння. Висота стін, що збереглися, досягає 10 метрів. Ворота були кам’яними, через те, що цій споруді надавалося особливого значення. Будували їх у техніці змішаної кладки, відомої ще з часів Стародавнього Риму: шари каміння перемежовувалися з вирівнюючими рядами плінфи (тонкі цеглини). Декоративні особливості кладки добре видно на лицьовій поверхні стін.
Вінчала Ворота надбрамна церква Благовіщення, щоб кожен мандрівник, що під’їжджає до Києва, міг бачити, що це християнське місто. Надбрамна церква в ході реставраційних робіт відтворена як чотиристовпний одноголовий храм із втопленими в товщі стіни апсидами, які не виступають із загального об’єму фасаду. Як архітектурний декор застосовані орнаменти з цегли, характерні для мистецтва того періоду. У ході археологічних досліджень Золотих Воріт було виявлено кубики смальти, фрагменти фрескової штукатурки, що свідчить про те, що стародавня церква була прикрашена фресковим розписом та мозаїками.
Ворота призначалися для урочистого в’їзду до Києва та розташовувалися у південній частині міста. З боку поля перед воротами проходив рів завширшки 15 метрів та глибиною 8 метрів. Сліди цього рову помітні і зараз у перепаді рівня Золотоворітського проїзду.
Будівництво воріт разом із Софійським собором згадується у літописах і датоване 1037 роком. У 1240 році ворота сильно постраждали під час облоги та взяття міста ордою хана Батия. Із записів мандрівників 16—17 століть відомо, що вже на той час Золоті Ворота були напівзруйнованими.
Музей Золоті Ворота
Золоті Ворота залишалися воротами до міста 18 століття, хоча згодом дедалі більше перетворювалися на руїни. У 1832 році були вжиті перші заходи щодо їх збереження – стіни і склепіння зміцнили, але після цього на півтора століття ворота виявилися наданими самі собі. Лише в 1970-х біля вже руїн був побудований павільйон, в якому розташовувався невеликий музей, присвячений історії Золотих Воріт, а згодом музей перенесли в будівлю самих Золотих Воріт, що реконструюється за збереженими замальовками, де він і знаходиться по сьогоднішній день.
1982 року, до святкування 1500-річчя Києва, Золоті Ворота були повністю реконструйовані, незважаючи на те, що не збереглося на 100% достовірних зображень чи схем того, як вони виглядали спочатку. Золоті ворота були відтворені у передбачуваному первісному вигляді. Робота проводилася поспіхом, і сама конструкція мала ряд недоліків. Неякісний бетон та дерев’яні укріплення стали швидко руйнуватися, і будівля швидко втратила первісний вигляд.
У 2007 році була проведена чергова реконструкція, в ході якої була проведена консервація та реставрація частин воріт, що збереглися ще з часів Ярослава Мудрого, оновлення зовнішнього вигляду та заміна дерев’яного облицювання. У просторих інтер’єрах відновленої пам’ятки відвідувач може ознайомитися з експозицією музею, що розповідає про історію та архітектуру Золотих воріт, подивитися стародавні стіни проїзду 11 століття та піднятися сходами до церкви Благовіщення (Надбрамна церква).
Сквер біля Золотих Воріт (Золотоворітський сквер)
Щоб ушляхетнити таку цінну історичну пам’ятку, як Золоті ворота, біля неї в 19 столітті було розбито сквер: висаджено дерева, встановлено лавочки та урни. 1899 року тут відбулася грандіозна подія — було встановлено чавунний фонтан, форма якого нагадувала вазу для фруктів. Це був один із 6 фонтанів, які планувалося встановити по всьому Києву і який зберігся досі.
У сквері біля Золотих Воріт знаходяться 3 об’єкти:
– пам’ятник коту Пантелеймону,
– пам’ятник Ярославу Мудрому,
– чавунний фонтан (інші 5 подібних фонтанів були встановлені на площі Івана Франка, на вулиці Олеся Гончара, біля Миколаївського костелу та на Володимирській вулиці).
Де знаходяться Золоті Ворота?
вулиця Володимирська, 40А