Національний музей історії України розпочав свою роботу у серпні 1899 року. Офіційною датою заснування музею вважається грудень 1904 року, коли відбулося його освячення та урочисте відкриття для вільного відвідування. Його засновниками були відомі українські вчені: археолог, етнограф та мистецтвознавець академік Микола Біляшевський (перший директор музею), археолог Вікентій Хвойка, етнограф Данило Щербаковський. Музей історії України підтримували сім’ї меценатів Терещенко та Ханенко. Вони фінансували археологічні експедиції, сприяли формуванню історичних та етнографічних колекцій.
Перші роки становлення музею були дуже важкими, фінансів на його утримання не вистачало. Але незважаючи на це, його фонди повільно, але впевнено поповнювалися. Основну підтримку надавали численні засновники музею: вони фінансували археологічні експедиції, сприяли формуванню історичних та етнографічних колекцій. Музей історії України часто отримував пожертвування із приватних колекцій. Поступово музей ставав всеукраїнським. Вже в 1909 році археологічний відділ налічував 15 000 експонатів, етнографічний – близько 13 000, історичний – понад 600, художньо-промисловий – близько 400, бібліотека – понад 1700. Після революції 1917 року фонди музею значно поповнилися цінними колекціями.
На час Великої Вітчизняної війни найбільш цінні та унікальні експонати були евакуйовані в Уфу, але багато колекцій все ж таки були вивезені німецько-фашистськими окупантами. Їх вдалося повернути лише 1947 року, але, на жаль, не всі. Після звільнення Києва музей відновив свою роботу в листопаді 1943 року, а у травні 1944 року йому було надано приміщення художньої школи (яке було збудовано напередодні війни і тому не використовувалося за призначенням) на Старокиївській горі, де він і перебуває до цього дня. З оглядового майданчика, що знаходиться за музеєм, можна помилуватися Подолом, Замковою горою та Воздвиженкою, а ліворуч від музею знаходиться Пейзажна алея, справа – Андріївський узвіз та Андріївська церква. Перед музеєм можна побачити найстарішу липу в Києві, вік якої перевищує 400 років та залишки фундаменту Десятинної церкви.
У наші дні за кількістю та значенням колекцій національний музей історії України є одним із провідних музеїв країни. Його фондові збірки налічують понад 1000000 експонатів. Це світового значення археологічні та нумізматичні колекції, етнографічні збірки, колекції зброї, пам’яток декоративно-ужиткового мистецтва, рукописів, стародруків, творів живопису та графіки, реліквій національно-демократичних та соціальних революцій 20 століття. Філією закладу є Музей історичних коштовностей України, де зібрано унікальні матеріали з дорогоцінних металів та дорогоцінного каменю. Особливу цінність мають шедеври скіфського часу, вироби давньоруських майстрів, твори українських ювелірів 14-20 століть та колекція єврейського культового срібла 18 – початку 20 сторіч.
Виставки музею експонуються далеко за межами України: у Канаді, Америці, Німеччині, Італії, Австрії, Фінляндії, Угорщині, Великій Британії, Франції та інших країнах світу. Музей першим в Україні перейшов до комп’ютерного обліку фондових колекцій. Він є піонером у використанні голографії у музейній справі. Національний музей історії України є справжньою скарбницею цінних національних історико-культурних та мистецьких реліквій народу, своєрідною візитівкою незалежної України. Фонди музею постійно поповнюються за рахунок тематичного комплектування, закупівлі, подарунків, передачі від правоохоронних органів та митниць України.
Де знаходиться національний музей історії України?
вулиця Володимирська, 2
+38 044 278 48 64
10:00 – 18:00
остання п’ятниця місяця після 14:00 – санітарний день
останній понеділок місяця – безкоштовний вхід