Пейзажна алея — відпочинкова зона створена на місці зритих оборонних валів Верхнього міста, які йшли зверху яром, над урочищем Гончари. Фактично це доріжка (автомобільно-пішохідна), яка повторює трасу валу та об’єкти ландшафтного дизайну навколо (бордюри, паркова скульптура, дитячі майданчики, клумби). Бере початок від оглядового майданчика біля Національного музею історії України та завершується між будинками № 36 та 40 по вулиці Великій Житомирській. Алея була прокладена на початку 1980-х років за проектом архітектора Авраама Мілецького (найвідоміший у Києві за такими спорудами як центральний автовокзал, готель “Салют”, парк Вічної Слави, крематорій на Байковому цвинтарі, парк Пам’яті та стіна Пам’яті на Байковому цвинтарі).
Метою спорудження алеї було створення можливості огляду туристами видів Подолу та Дніпра з висоти історичного Верхнього міста. Вона проектувалася як частина комплексу архітектурно-історичного заповідника “Стародавній Київ”, який мав охопити території історичних градів, які складали Київ. Крім того, у проекті було передбачено:
– організація археологічного музею,
– створення музею містобудування 19-го століття та народних ремесел,
– реконструкція однієї з найдавніших вулиць Києва – Андріївського узвозу,
– будівництво будівель інституту археології АН УРСР та музею цього інституту,
– упорядкування київських гір: Старокиївської, Детинки, Замкової, Андріївської та схилів стародавнього Копирьова кінця.
Але з усього масштабного проекту було реалізовано лише “Пейзажну алею”, площа якої склала півтора гектари.
У 2009 році на Пейзажній алеї було облаштовано дитячий сквер з лавками та величними котами. У ньому встановлено фонтани у вигляді слоника, голів зебр, викладено мозаїкою 30-метрову кішку-стоніжку, лавочки у вигляді кролика, ворони, кота і навіть у формі знака національної валюти – гривні. Благоустроєм скверу, на місці якого раніше була пустка, займався скульптор Костянтин Скритуцький (відомий за низкою скульптур у Києві, наприклад Дарницької пейзажки).
Загалом на роботи було витрачено понад 1 000 000 гривень, причому майже чверть зібрали мешканці довколишніх будинків, а решту дали меценати та спонсори.