Синагога була відкрита 24 серпня 1898 року до 50-річчя від дня народження Лазаря Бродського, українського цукропромисловця, мецената та філантропа на кошти якого вона і була збудована. Також він фінансував будівництво київського політехнічного інституту, київської оперети, Бессарабського ринку, інституту Євгена Патона. Синагогу зводили за проектом архітектора Георгія Шлейфера (у Києві відзначився проектами театру імені Франка та … Читати далі
Будинок розташований на території колишньої садиби Мерінга (свого часу її називали “київським Парижем”, тому що після забудови садиби тут з’явилися такі відомі будинки як: будинок з химерами, театр Івана Франка, а також театри, цирк, готелі та прибуткові будинки, які були зруйновані під час Великої Вітчизняної війни). 1895 року спадкоємці лікаря та професора Фрідріха Мерінга продали … Читати далі
Київську консерваторію було засновано у листопаді 1913 року на базі музичного училища київського відділення російського музичного товариства. Організації закладу сприяли визначні музиканти: Сергій Рахманінов, Олександр Глазунов, Петро Чайковський. Будинок консерваторії був збудований у 1890-х роках (колишній готель «Континенталь», архітектори Едуард Брадтман (театр Франко, будинок “вдови, що плаче”, будинок барона Гессельбейна) та Георгій Шлейфер (синагога Бродського, … Читати далі
Будинок “вдови, що плаче” є пам’яткою архітектури місцевого значення, яка була побудована в 1908 році за проектом архітектора Едуарда Брадтмана (за його проектом також побудовано театр Івана Франка, київська консерваторія, будинок барона Гессельбейна) у стилі раннього модерну для полтавського купця 2-ї гільдії Сергія Аршавського. Про першого господаря досі нагадує монограма «СА» на фасаді будівлі. Поверхове … Читати далі
Національний музей історії України розпочав свою роботу у серпні 1899 року. Офіційною датою заснування музею вважається грудень 1904 року, коли відбулося його освячення та урочисте відкриття для вільного відвідування. Його засновниками були відомі українські вчені: археолог, етнограф та мистецтвознавець академік Микола Біляшевський (перший директор музею), археолог Вікентій Хвойка, етнограф Данило Щербаковський. Музей історії України підтримували … Читати далі
Золоті Ворота За правління князя Ярослава Мудрого територія Києва постійно збільшувалася, що вимагало зведення нових оборонних укріплень — зводилися потужні вали з армованими дерев’яними клітями, глибокі рови. Місто оточували земляні вали загальною протяжністю 4 кілометри, проходили вони нинішніми вулицями центру — від Львівської площі вздовж вулиці Ярославів вал до Золотих воріт, спускалися до площі Незалежності … Читати далі