До 10 століття місцевість в районі нинішнього Майдану називалася Перевесищем або Козячим болотом і була болотом. Там, де тепер починається Софіївська вулиця, розташовувалися Лядські ворота (згадуються в літописі 1151 як ворота, що ведуть до «печінежської землі»; також через Лядські ворота проходив шлях у Печерський монастир та Клов; ворота були частиною єдиної системи оборонної лінії стародавнього Києва, спорудженої під час правління Ярослава Мудрого у 1030-ті роки), які вели до верхнього міста (зараз Шевченківський район).
Наприкінці 18 — початку 19 століття на місці майбутньої площі був пустир із залишками оборонних валів, що виходили на нього. «Опис Києва» 1868 року, складений відомим українським істориком Миколою Закревським, згадує базарну площу посередині Хрещатика, «здавна звану Козячим Болотом». Закревський зазначає, що базар знаходиться «біля урочища, що називається Козяче болото». На історичному плані 1803 року міського архітектора Андрія Меленського показано місце занедбаного водоймища, позначене «Козяче болото», воно розташоване прямо під внутрішнім схилом кріпосного валу, між нинішніми провулками Шевченка, вулицями Малопідвальною та Паторжинським. Провулок Шевченка довгий час називали Козьєболотною вулицею чи просто Козинкою.
Майдан Незалежності як площа сформувався у 1830-х роках, коли було знесено залишки оборонних валів. Тоді ж він отримав назву Хрещатицька площа — від назви вулиці, до якої безпосередньо примикав. У 1876 році на площі було збудовано будівлю Міської думи, і вона отримала назву Думської. 1913 року перед будівлею Міської думи було встановлено пам’ятник Столипіну, який демонтували після революції 1917 року. 1919 року площу було перейменовано на Радянську, а 1935 — площею Калініна. У 1941 році будинок Думи (після революції в ньому розміщувався Обком КП(б) України) згорів, а територія площі сильно збільшилася за рахунок зруйнованої непарної сторони Хрещатика.
Масові виступи та протестні акції на Майдані Незалежності
1. Виступи 1990 року (Революція на граніті)
2. Виступи 2000-2001 років (Україна без Кучми)
3. Виступи 2004-2005 років (Помаранчева революція)
4. Антиурядові виступи 2013-2014 років (Євромайдан)
У 1944 році було оголошено конкурс на найкращий проект відновлення Хрещатика, прилеглих вулиць та площ. У цих проектах площі Калініна, яка розташовувалась тепер по обидва боки Хрещатика, відводилася роль головної площі міста. Сучасна забудова площі утворена будинками 1950-х — 1970-х років. 1961 року було зведено будівлю готелі «Україна» (до 2001 року — «Москва»). У наступні роки площа неодноразово перебудовувалася та реконструювалася. У 1977 році була перейменована на площу Жовтневої Революції. На ній було споруджено монумент Жовтневої революції та ансамбль фонтанів. Нинішнє ім’я площі надано після проголошення незалежності України у 1991 році.
У 2001 році розпочато капітальну перебудову площі: з’явилося безліч нових пам’яток, скульптур та фонтанів. У центрі площі встановлено високу білу колону, яку вінчає фігура дівчини (Берегіні) з калиновою гілкою в руках, що символізує незалежність України. На місці, близькому до виявлених залишків давніх Лядських воріт, споруджено пам’ятник у вигляді воріт із фігурою покровителя міста Архангела Михайла нагорі. Під площею збудовано великий торговий центр “Глобус”. У 2015 році відбулася ще одна реконструкція із заміни бруківки. Це було викликано її пошкодженням під час «революції гідності», яка тривала з листопада 2013 по лютий 2014 року. У 2017 році під час реконструкції фонтанів було встановлено найновіше обладнання – тепер вони вважаються музичними.