Повний список цікавих, незвичайних, романтичних, секретних та популярних місць, що знаходяться біля станції Хрещатик
Пам’ятник на честь архітектора Владислава Городецького був відкритий навесні 2004 року за підтримки меценатів і розташовується у Пасажі на тротуарі поряд з будинком. Автори – скульптори Володимир Щур, Віталій Сівко (пам’ятник княгині Ользі, пам’ятник Паніковському, пам’ятник За двома зайцями, пам’ятник Леоніду Бикову, пам’ятник Ярославу Мудрому) та архітектор Володимир Скульський. Владислава Городецького вважають одним із засновників … Читати далі
Пам’ятник одному з персонажів роману Іллі Ільфа та Євгена Петрова «Золоте теля», Михайлу Самуелевичу Паніковському, було встановлено в 1998 році і розташовано неподалік кута Хрещатика і Прорізний, де герой роману до революції заробляв життя кишеньковими крадіжками. За іронією долі паличка Паніковського часто стає жертвою злодіїв-вандалів. Пам’ятник виконаний із бронзи. Статуя, висотою 2 метри, має портретну … Читати далі
Будинок із химерами (свою назву будинок отримав завдяки скульптурним прикрасам розташованим як на фасаді будинку так і всередині його, тематика яких — наземний та підводний тваринний світ, атрибути полювання, казкові істоти) було збудовано за проектом архітектора Владислава Городецького у 1901—1902 роках із застосуванням новаторських рішень тих часів під керівництвом інженера Антона Страуса. На час будівництва … Читати далі
Будівлю національного академічного драматичного театру імені Івана Франка було збудовано 1898 року на Миколаївській площі, що з’явилася на місці засипаного ставка, що розташовувався в садибі київського професора Фрідріха Мерінга. Театральний будинок зводився архітекторами Едуардом Брадтманом (будинок “вдови, що плаче”, київська консерваторія, будинок барона Гессельбейна) та Г. Шлейфером (за його проектами або за його допомогою були … Читати далі
Початок історії Хрещатика як міської вулиці датується 1797 роком, коли до Києва із міста Дубно перевели Контрактовий ярмарок. Відомий український історик Микола Закревський так пише про Хрещатик того часу: “- У 1797 році не було тут ні будівель, і взагалі всі населені місця на Хрещатику являли собою ще наприкінці минулого століття саму порожнечу.” Першим будинком … Читати далі
Восени 1879 року київський архітектор Володимир Миколаїв (Вознесенська церква на Байковий цвинтар, особняк Гальперіна, особняк Терещенка, національна філармонія, пам’ятник Хмельницькому, особняк Зайцева) подав на затвердження проект двоповерхової Г-подібної в плані кам’яної будівлі замовнику будівництва генерал-ад’ютанту Федору Трепову, який дав свою згоду за всіма пунктами та особняк був збудований. Підвальний поверх складався з 6 кімнат, коридору … Читати далі