Церква Миколи Притиска

Церква Миколи Притиска є однією з найдавніших пам’яток, що збереглася на Подолі. Церкву збудовано коштом київського міщанина на прізвисько Залізний Грош у 1695—1707 роках (за іншими джерелами — у 1631 році) у стилі українського бароко. На місці, де зараз храм, ще за часів Київської Русі стояла церква, присвячена Святому Миколаю.

Назва церкви, швидше за все, походить від слова «притика» (причал). Святий Миколай завжди був покровителем моряків, торговців і купців, тому не дивно, що торговельний народ Подолу будував церкви, присвячені своєму святому. За іншою версією, назва пов’язана з дивом, що сталося в церкві — злодій, що намагався вночі вилізти у вікно, який пограбував церкву, був притиснутий (притиснутий) стулкою вікна (або іконою Святого Миколая) і був виявлений ранком парафіянами церкви.

У 16 столітті на тому ж місці була побудована нова дерев’яна церква, яка за традицією отримала ту саму назву. Перша згадка про неї зустрічається у джерелах 1612 року. Відомо, що під час сильної пожежі на Подолі 1651 року вона згоріла. Церкви Миколи Притиска дісталася досить складна доля, кам’яна церква також неодноразово горіла. Після пожежі 1718 р. на гроші меценатів церкву відновили в 1750 році. Особливо страшною була пожежа 1811 року, коли повністю згорів увесь Поділ. Після цієї пожежі стіни церкви, що обгоріли, більше десятиліття не мали даху. Відновлення храму, разом із дзвіницею, було здійснено за проектом архітектора Андрія Меленського (пам’ятник Магдебурзькому праву, церква Святого Миколая на Аскольдовій могилі, церква Різдва Христового, Хрестовоздвиженська церква) із збереженням його архітектурних форм. Дзвіниця була споруджена в стилі ампір, але з ліпниною у стилі бароко, а її верхній ярус у стилі класицизму було добудовано вже у другій половині 19 століття. На початку 20 століття, з ініціативи церковного старости храм було значно оновлено, але вже у 1909 році він знову згоряє.

У радянський період богослужіння у храмі тривали до 1935 року, оскільки у ньому проводив служби та жив митрополит УАПЦ Іван Павловський. У 1935 році храм закрили та використали приміщення під бавовняно-прядильну фабрику. З 1977 року храм реставрувався, а 17 травня 1983 року обвалилася його південно-східна частина. До 1990 року тривала реставрація. Після її завершення церкву за деякий час передали віруючим. Спочатку храм належав громаді Української Автокефальної Православної Церкви, нині — Українській Православній Церкві Київського Патріархату.

Де знаходиться церква Миколи Притиска?

вулиця Хорива, 5А
(044) 463-68-53
ранкове богослужіння: пн, вт: 10:00, ср, чт, пт, сб: 09:00, нд: 08:00
вечірнє богослужіння: 17:00, крім суб: 16:00 всеношна