Аскольдова могила — урочище на правому березі Дніпра у Києві, де, за переказами, поховано київського правителя Аскольда. Нині це частина паркового комплексу, розбитого 1936 року на місці стародавнього Угорського урочища. Примикає до парків Вічної Слави, Маріїнського, Міського та Хрещатому. Парк Аскольдова могила має площу 26 гектарів, а зелені насадження представлені гостролистим кленом, дрібнолистяною липою, кінським каштаном, бородавчастою березою та цінними декоративними породами кущів. Загальна довжина парку становить понад 2 кілометри по прямій – здійснюючи тут прогулянку, ви можете помилуватися набережною Дніпра та лівобережжям Києва. У парку Аскольдова могила знаходиться Зелений театр та церква Святого Миколая, навпроти якої починається алея Героїв Крут, на якій розташований пам’ятник Леоніду Бикову, а до алеї знаходиться площа Андрія Первозванного на якій встановлено однойменну пам’ятку та храм-каплицю.
Виникає цілком резонне питання з приводу такого мальовничого місця – чому воно не було забудоване за часів СРСР чи тут не було облаштовано повноцінного парку? Все через те, що з 1786 до 1935 року довкола на місці парку існував цвинтар, де знаходилися поховання багатьох іменитих киян. На початку 20-го століття цей цвинтар вважався особливо престижним некрополем. Тут були побудовані численні художні надгробки та значні склепи.
У 1918 році тут були поховані юнаки, які загинули в бою з більшовиками біля станції Крути (звідси і назва алеї, що знаходиться поряд). Про це нагадує дерев’яний хрест із кам’яною меморіальною плитою, встановлений у парку 1995 року. Наприкінці 1934 року київська міськрада ухвалила знищити цвинтар під приводом того, що воно заважало створенню парку, хоча сам парк так і не з’явився згодом. Поодинокі могили було перенесено, решту у 1935—1936 роках було варварськи знищено. Частину надгробних пам’яток передали до художнього інституту для занять студентів.
Під час окупації Києва на Аскольдовій могилі був німецький цвинтар, ліквідований після визволення міста у 1944 році. Після 1945 року Аскольдова могила стала одним із місць поховання солдатів та офіцерів, які загинули при звільненні Києва від німецьких окупантів. У 1957 році їхній прах був перенесений до парк Вічної Слави.