Ідея створення пам’ятника виникла у суспільстві з ініціативи історика, професора київського університету Миколи Костомарова у 1840-х роках. Після отримання дозволу від імператорського уряду у 1860 році було створено комітет на чолі з Михайлом Юзефовичем – професором університету, головою київської археографічної комісії. Перший проект пам’ятника, створеного відомим скульптором Михайлом Мікешиним, був дуже різким — кінь Богдана Хмельницького стикав польського шляхтича, єврея-орендаря та єзуїта зі скелі, перед якою малорос, червонорос, білорус та великорос слухали пісню сліпого кобзаря. Барельєфи п’єдесталу зображували битву під Збаражем, Переяславську Раду та сцену в’їзду козацького війська на чолі з Хмельницьким до Києва.
З 1870 почався збір коштів з всеросійською підпискою. Через те, що зібрана сума виявилася невеликою (37 000 рублів), а також через сумніви генерал-губернатора Олександра Дондукова-Корсакова щодо доцільності антипольської та антиєврейської пам’ятки, комітет вирішив скоротити бюджет проекту, залишивши лише центральну постать гетьмана. У 1877 році була готова гіпсова модель, а в 1879 на петербурзькому заводі Берда була відлита статуя (проект Мікешина в металі реалізували П. Веліонський і А. Обер), на яку Морське відомство пожертвувало 26 тонн металобрухту. Портретні риси та особливості одягу Хмельницького було відтворено за допомогою консультації історика Володимира Антоновича.
Наступного року статую перевезли до Києва, де вона кілька років стояла у дворі будинку Присутних місць (державної установи), бо на постамент, передбачений проектом, забракло коштів. Лише 1885 року архітектор Володимир Миколаїв (Вознесенська церква на Байковий цвинтар, особняк Терещенко, особняк Лібермана, національна філармонія, особняк Зайцева, особняк Гальперіна) створив більш дешевий проект постаменту і втілив його в життя. Камені для постаменту подарувала управа Київської фортеці. Сам Миколаїв при цьому працював безкоштовно, до того ж на заощаджені гроші спроектував ще огорожу з ліхтарями.
Згідно з чутками, коли монумент вже зайняв своє місце, виявилося, що кінь дуже неввічливо повернутий хвостом до Михайлівського Златоверхого собору. Тому постамент був розгорнутий, і гетьманська булава, яка, за задумом, мала загрожувати Польщі, виявилася кудись спрямованою у бік Швеції. А ось на Москву, попри іншу поширену легенду, Богдан не вказував ніколи. Про московську орієнтацію пам’ятника нагадували хіба що плити з написами на постаменті: «Волимо під царя східного, православного» та «Богдану Хмельницькому єдина неподільна Росія». У 1919 та 1924 роках вони були замінені на «Богдан Хмельницький». 1888». Цей напис можна бачити і зараз.
Де знаходиться пам’ятник Богдану Хмельницькому?
Софіївська площа