Особняк Зайцева був побудований за проектом архітектора Володимира Ніколаєва і є одним з характерних зразків забудови Липок кінця 19 — початку 20 століть, знаходиться навпроти будинку Верховної Ради України та особняка Гальперіна. Будинок має анфіладне планування приміщень із периметральним розташуванням кімнат. Дві внутрішні капітальні поздовжні стіни ділять план порівну. Збереглися ліпнина стель та карнизів, кахельні печі та інші деталі оздоблення. У напівпідвальному приміщенні, куди вели внутрішні сходи, розташовувалися кімнати для прислуги, комори та дві кухні — для господарів та для прислуги.
На початку 1880-х років цукоропромисловець Маркус Іонович Зайцев купив у вдови власника ряду садиб у центрі Києва земельну ділянку. 24 травня 1897 року почалося будівництво будинку за проектом Миколаєва (Вознесенська церква) на Байковому цвинтарі, особняк Гальперіна, особняк Терещенка, особняк Лібермана, національна філармонія, пам’ятник Хмельницькому). Зайцеви жили в особняку до 1918 року, тому що не хотіли залишати свою нерухомість і сподівалися, що бурхливі часи пройдуть. Але врешті-решт сім’я виїхала до Одеси, залишивши не лише нерухомість, а й усі меблі, та взявши з собою лише коштовності. З 1919 року колишній особняк Зайцевих зайняло консульство Китаю, через що будинок уникнув розгрому та пограбування під час заворушень та зміни влади. Зберігся опис майна, датований 25 листопада 1920: серед меблів є 24 м’яких гарнітурних стільців, 36 м’яких крісел, 14 гардеробних шаф, 17 диванів, шафа бібліотечна з книгами, піаніно та рояль, більярд, 1 яр.
Після захоплення Києва поляками тут також мешкав головнокомандувач генерал Едвард Ридз-Смігли з дружиною. Зі встановленням радянської влади особняк був націоналізований, але до 1922 року там продовжувало перебувати китайське консульство. Торішнього серпня 1922 року комунальний відділ київського губернського виконавчого комітету віддав будинок у найм на 5 років управлінню уповноваженого народного комітету закордонних справ. Тут оселилися співробітники НКІД, а наприкінці 1920-х і до середини 1930-х років тут знаходилося консульство республіки Польща, яке очолювало голова польської місії Рожковський. Після Великої Вітчизняної війни в особняку знаходилося товариство “Знання” УРСР. Пізніше, разом із сусідніми будинками у кварталі, колишній особняк Зайцевих перейшов у власність ради міністрів УРСР і був об’єднаний із садибою особняка Полякова на вулиці Грушевського, 22 у єдиний комплекс. Нині використовується як їдальня державного управління справами.
Де знаходиться особняк Зайцева?
вулиця Михайла Грушевського, 20/1