Педагогічний музей був заснований у 1901 році, а через рік уже почав свою діяльність. Протягом першого десятиліття свого існування він утримувався у приміщеннях різних навчальних закладів та у приватних будинках, зокрема у приміщенні Троїцького народного будинку (тепер тут театр оперети). Основою колекції педагогічного музею стала колекція зразків учнівських робіт та виробів ремісничого та прикладного призначення, які свого часу були представлені навчальними закладами київського навчального округу на Нижегородській виставці. Однак відсутність власного приміщення негативно відбивалася на діяльності музею.
З 1912 року педагогічний музей став розміщуватись у спеціально побудованій для нього будівлі (з 2002 року відомий як будинок вчителя), проект будівлі якого належить відомому українському архітектору Павлу Альошину (особняк Ковалевського, будинок лікаря). Будівля є прямокутною спорудою, всередині якої обладнаний затишний дворик. Стіни його виконані з цегли, а зовнішній фасад фанерований рідким інкерманським каменем. Центральна частина будівлі прикрашена напівкруглим ризалітом, а різьблений скульптурний фриз розташований по периметру на рівні третього ярусу. До наших днів збереглася чудова чавунна огорожа, виготовлена за ескізами архітектора Олександра Беретті.
Після Лютневої революції 1917 року музей було ліквідовано, а його будівлі розміщувалося безліч різних установ у різні періоди часу. У 1930-х роках під керівництвом того ж таки Павла Альошина споруду добудували і пристосували для розміщення тут музею Леніна, відкритого в 1938 році. У 1941 році, перед відступом радянських військ з міста, будинок замінували, але німцям вдалося швидко знайти та знешкодити вибухівку. Під час окупації тут знаходився музей найдавнішої історії. Археологічну колекцію Лаври перемістив сюди доктор Грімм. У 1943–1982 роках тут знову діяв музей Леніна.
Педагогічний музей було відновлено лише 1977 року внаслідок реорганізації республіканської педагогічної виставки, яка функціонувала з 1948 року. 1982 року, після переїзду музею Леніна в іншу будівлю, побудовану для педагогічного музею, віддали київським вчителям для будинку вчителя. Сучасний педагогічний музей був урочисто відкритий у травні 1987 року і розміщується на другому поверсі будівлі, яка була побудована спеціально для нього, займаючи лише його праве крило. У фондах музею зберігається понад 45 000 пам’яток історії освіти та культури народів, що населяють територію України з давніх-давен до наших днів, серед яких пам’ятники 15-17 століть: «Підручник філософії, географії, історії» (1488), «Литовський статут» (1570) ), “Фразеологічний словник” (1598), “Апостол” (1654), “Хроніка Сарматії Європейської”, “Євангеліон” (1670), “Осьох восьмиголовий, рукописний”, “Ілюстрований географічний атлас”, в якому зібрано 10 -1777), «Євангеліє Учительське» (1670), «Правила піїтичні» (1705), «Новий синопсис» (1798) та багато інших пам’яток освіти, які свого часу використовувалися при навчанні як у братніх школах, колегіумах України, так і Києво-Могилянської академії. Музей також містить колекції підручників, документів, фотознімків, періодичні педагогічні видання, педагогічні посібники 19-20 століть, матеріали про репресованих вчителів, комплекти матеріалів вчителів та вчених-педагогів України. З 2009 року при педагогічному музеї запрацювала філія національного музею історії України – музей української революції 1917-1921 років.
Де знаходиться педагогічний музей (будинок вчителя)?
вулиця Володимирська, 57
пн-пт: 10:00-17:00 (13:00-14:00 – перерва), сб-нд: вихідний