Володимирська гірка (раніше Михайлівська) – піднесення над правим берегом Дніпра, парк-пам’ятник садово-паркового мистецтва місцевого значення, який було закладено у середині 19 століття. Освоєння та планування схилів розпочалися у 1830-х роках. У 1853 році на західній частині гори було споруджено пам’ятник Володимиру Великому, завдяки якому гірку почали називати Володимирською. Таку саму назву отримав і розбитий на ній парк.
Композиційний центр парку — пам’ятник князю Володимиру, до якого прямують алеї середньої тераси, сходи з верхньої тераси та сходи з Володимирського спуску. Окрім пам’ятника у парку існують менші скульптури, твори київських майстрів 1980—1990-х років. У 1970-1980-х роках на Володимирській гірці проводилися загальноміські виставки квітів.
Парку було надано статус парк-пам’ятник садово-паркового мистецтва місцевого значення Рішенням Ради Міністрів УРСР від 29 січня 1960 року №105 із площею 10,6 гектарів. Рішенням Київської міськради від 17 лютого 1994 року №14 площу парку було збільшено на 6,3 га до 16,9 га. Парк знаходиться на верхній та середній терасах Михайлівської гори. Верхня частина цієї гори була зайнята спорудами міста Ізяслава та Михайлівського Золотоверхого монастиря. У північній частині парку розташований фунікулер, у південній — Український дім.
У парку Володимирська гірка також знаходиться одна з двох Кокоревських альтанок, а з неї відкривається чудовий панорамний вид на лівобережний Київ. Неподалік є такі цікаві місця як пам’ятник Магдебурзькому праву, Хрещатий парк (до якого веде скляний міст), Андріївський узвіз та Андріївська церква, Софійський собор.